Громадська ліга Україна-НАТО

12 липня 2010 року в приміщенні прес-центру Українського національного інформаційного агентства «УКРІНФОРМ» відбулася презентація-обговорення одразу двох публікацій Інституту Євро-Атлантичного співробітництва (ІЄАС): дослідження «Посилення громадської участі в процесах європейської та євроатлантичної інтеграції України» та аналітичного звіту «Оцінка впливу виконання РНП-2009 на процес прийняття та імплементації державних рішень та політик в Україні», які є результатом реалізації Інститутом проектів спільно з Національним фондом підтримки демократії (США) та Офісом зв’язку НАТО в Україні відповідно.

 Наталія Сад – координатор проектів, експерт ІЄАС. Модератор: Володимир Горбач – політичний аналітик ІЄАС, головний редактор сайту «ЄвроАтлантика».

Борис Тарасюк розпочав свій виступ, висловивши радість з приводу того, що на конференції зібралися такі ж «романтики» як і він, серед яких як «ветерани Євроатлантичного Руху», так і молодь, не байдужа до зовнішньополітичного курсу та внутрішніх перетворень у нашій державі. Він відзначив, що дані видання є особливо актуальними сьогодні, коли всі ми «ошелешені тими стрімкими змінами, які відбуваються вперше за 19 років нашої незалежності».

 Опираючись на дані резолюції Парламентського форуму спільноти демократії, він дав власну оцінку ситуації в країні, констатувавши, що в Україні відбувається згортання демократичних процесів, порушуються принципи верховенства права, свободи слова, свободи зібрань. Тарасюк навів факти про порушення нинішньою владою прийнятих нею зобов’язань РНП, завершивши тим, що в уряду спостерігається «спрага на прийняття рішень, які згортають демократію, ідуть всупереч Конституції України і європейським цінностям». «Нинішня діяльність української влади, - заявив він, - ставить під сумнів спроможність виконати РНП на 2010 рік». 

У своєму виступі Ігор Козій констатував, що сьогодні «влада починає згортати певні оборонні безпекові аспекти РНП, скорочувати оборонний бюджет, якого і так не вистачало», наголосивши на відсутності поступових кроків у реформуванні як збройних сил, так і без пекового сектору вцілому.  

Співавтор дослідження Наталія Сад висловила впевненість, що «процеси європейського та євроатлантичної інтеграції не можуть бути довершеними, якщо в них не бере участь громадянське суспільство». Проте сьогодні, як ніколи раніше, громадськість повинна актуалізувати свої можливості у здійсненні моніторингу діяльності влади та спрямовувати свої зусиллі на адвокацію європейського та євроатлантичного вибору України.  Зрозуміло, що окресленні зміни у зовнішній та внутрішній політиці нової влади не змогли лишити пасивними учасників презентації.

Обговорення розпочалося з коментарів та питань від Ігоря Бистрицького, голови Міжнародного фонду «Відродження». Окресливши зміщення у стратегічній націленості влади, його цікавили зміни у взаємодії громадського сектору та суспільства, а саме які нові форми активності можуть запропонувати представники громадянського суспільства, і наприклад, той же Інститут, та у реалізації яких проектів міг би допомогти МФВ, аби процеси інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції не зникли не тільки із національної інформаційної програми, а й громадського сектору. 

Свою думку щодо з цього питання висловив Володимир Горбач, роблячи ставку на нові форми соціальної взаємодії, серед яких активніше використання Інтернет-комунікації, де людям легше задовольнити свої інформаційні запити та звернути увагу на ті питання. як цікавлять їх особисто. Безумовно, ситуація, що склалася, відкриває нові можливості, і якщо добре розібратися – деякі моменти мають яскраво позитивне забарвлення: «Якщо держава іде з цього ринку, вона не буде працювати з громадянами – звільняється простір для громадських організацій. Не буде казенних ритуальних конференцій, але з іншого боку - залишається експертне середовище, новий інформаційний простір і розмови по суті - відповіді на те, що запитують, що цікавить, а не просто подача інформації про історію НАТО, документи. Насправді, людей цікавить реальна ситуація, тому громадським організаціям слід переходити до публічної дипломатії». 

Президент Центру «Відкрита політика» Ігор Жданов наголосив, що «у нас в країні відбуваються якісні зміни внутрішньої політики; і це не просто тривожні демократичні дзвоники - сьогодні відбуваються такі речі, які можуть привести до того, що в Україні буде сформована керована демократія». Експерт доречно зауважив, що Річна національна програма 2010 року, буде останньою, яку виконує Україна у рамках співпраці з НАТО.  Для кращого розуміння, Річна національна програма з підготовки до набуття членства в НАТО (РНП) замінила щорічний Цільовий план, який виконувався Україною з 2003 по 2008 рік та спрямовув співробітництво між Україною та НАТО з часу погодження Плану дій Україна-НАТО у 2002 році.

Нагадаємо, що 26 травня ц.р. до Києва прибула делегація НАТО на чолі із заступником Генерального секретаря НАТО з питань оборонної політики та планування Іржі Шедіві, який відзначив, що у називають «безпрецедентною» ситуацію, щоб країна виконувала Річну національну програму підготовки до вступу в Організацію Північноатлантичного договору без подальшого наміру набуття членства в Альянсі. Саме тому пан Жданов наголосив, що нова влада тепер повністю відмінить на офіційному рівні навіть найменшу перспективи вступу до Альянсу, і наступним кроком після категоричних заяв та прийняття Закону про засади внутрішньої та зовнішньої політики може бути відміна РНП. 

Наталія Беліцер, експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика, зауважила, що не варто недооцінювати можливостей впливу на громадську свідомість засобів культури і мистецтва: «Емоційний вплив, вплив засобами мистецтва може виявитись значно потужнішим, ніж детально розроблені інформаційні програми». Вона висунула конкретну пропозицію: «Виробити можливості використання концертних та театральних дійств, включно з вуличними перформенсами, програми, які б безпосередньо впливали на ширший загал заради вироблення європейських цінностей та ідеалів». 

Яка ж роль фондів в умовах заперечення євроатлантичного курсу? Політолог Олександр Палій відзначив що «питання НАТО зовсім не знято з порядку денного... і фонди повинні давати гроші тим, хто може зробити справу, а не тим кому зручно давати чи тим, кому звикли давати». Не найкраща тенденція розуміння євроатлантичних потреб лише експертним колом, на чому також зосередився пан Палій: «тема інтеграції наразі не спустилася з тусовочного рівня в загальнонародний». Не важливо, хто ти, «євроромантик» чи «євроскептик», проте внутрішній патріотизм повинен керувати людьми у професійній діяльності. Тому треба озброюватися усіма аналітичними та творчими потенціалами і йти в народ та виховувати розуміючих патріотів.