JXTC Ethos - шаблон joomla Видео

Чого бракує для ефективності демократичного цивільного контролю в Україні?

Організатор: Інститут Євро-Атлантичного співробітництва.

Учасники: Ігор Козій - військовий аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва;

Леонід Поляков - незалежний військовий експерт.

 

 

 

В Миколаєві 19 червня 2018 року відбувся Інформаційний день НАТО

У зустрічі з першим заступником голови Миколаївської облдержадміністрації В’ячеславом БОНЬ взяли участь Барбора МАРОНКОВА – директор Центру інформації та документації НАТО в Україні; Сергій ДЖЕРДЖ – голова Громадської Ліги Україна-НАТО; Сергій ВЕРБИЦЬКИЙ – полковник, заступник начальника Управління співробітництва з НАТО, завідуючий відділом оборонного-військового співробітництва з НАТО Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату КМУ; Владислав ЛИТОВЧЕНКО – капітан 1 рангу, начальник управління співробітництва з міжнародними безпековими організаціями – заступник начальника Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій ГШ ЗСУ; Олексій КОВАЛЕНКО – капітан 2 рангу, заступник начальника Миколаївського гарнізону (заступник командира Південної Військово-Морської Бази ВМС ЗС України); Наталія СВІДЕРСЬКА – координатор програм, Громадська Ліга Україна-НАТО; Руслан КЕРМАЧ – аналітик, Фонд Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва; Володимир ҐЕНИК – журналіст, ГО «Одеський регіональний комітет Україна-НАТО»; Сергій ЯНЧУК  – перекладач, Громадська Ліга Україна-НАТО.

Перший заступник голови Миколаївської облдержадміністрації В’ячеславом БОНЬ сказав: «Курс в НАТО - це один із пріоритетів нашої зовнішньої політики. Але на жаль, розуміння - що таке НАТО? - багато в чому базується на тих міфах, які були в Радянському Союзі масовою пропагандою закладені у голови, мабуть, мого і більш старшого покоління.  Я  розумію, що нашій молоді не вистачає вичерпної інформації про те, що є НАТО, тому я впевнений, що треба говорити про те, що НАТО – це не тільки шлях до колективної безпеки, це в принципі цивілізаційний вибір, шлях до тих цінностей, які сповідують країни-члени НАТО, і це шлях до тих стандартів і до тієї якості життя, яка є в більшості країн-членів НАТО».

В свою чергу в.о. начальника управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Олена Іваненко повідомила присутніх на зустрічі, що «За перше півріччя цього року у місцевих ЗМІ біля 1000 публікацій стосовно співпраці з НАТО. Після російської агресії населення усвідомило, куди треба рухатися і тому сприйняття НАТО змінюється. Крім того, у вищих освітніх закладах створено центри євроатлантичної інтеграції. В освітніх закладах проводяться тематичні уроки, лекції, круглі столи – це системна робота, яка потребує динамічності».

Директорка Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора Маронкова сказала: «В 2019-у сповниться 70 років від створення безпекової інституції – НАТО». З її слів, громадяни країн-членів НАТО дещо знають про Альянс і довіряють йому, але й там із громадянським суспільством потрібно працювати. Вона розповіла про інформаційну кампанію, яку проводять у країнах, що входять до блоку, щоб громадяни цих держав глибше розуміли цінності Північноатлантичного альянсу.
«Що ж до України, то, як свідчать опитування, 41—43% українців підтримують членство у НАТО. Це важливий і великий показник. Але потрібно продовжувати працювати, бо в Україні багато стереотипів та міфів стосовно того, що таке НАТО», — зауважила Барбора Маронкова.

Вона наголосила, що Північноатлантичний альянс — це не суто військова організація. Це також і політична організація. Політичні консультації — дуже важлива частина нашої роботи. Ми займаємося і військовими аспектами безпеки, кібербезпекою, енергетичною безпекою, проблемами гібридної війни. Діють також програми для науковців із країн-партнерів НАТО у різних галузях».

Барбора Маронкова додала, що контактні посольства НАТО є в 40 країнах-партнерах Альянсу в усьому світі. Вони змінюються кожних два чи чотири роки. Відповідні рішення приймають у Брюсселі консенсусом. Так, зараз в Україні контактним посольством НАТО є диппредставництво Литви. Раніше цю функцію виконували посольства Канади, Словаччини, Польщі. Із 2019 року діятиме нове контакт-не посольство НАТО, проте, яка саме країна виконуватиме цю місію, наразі не визначено.
Також в Миколаївській ОДА відбувся тренінг «Синергія громадських та урядових інституцій щодо інформування суспільства з питань євроатлантичної інтеграції», який провела Громадська Ліга Україна-НАТО за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні. У тренінгу взяли участь державні службовці Миколаївської ОДА та військовослужбовці Миколаївського гарнізону.

Під час тренінгу виступив Сергій ВЕРБИЦЬКИЙ – полковник, заступник начальника Управління співробітництва з НАТО, завідуючий відділом оборонного-військового співробітництва з НАТО Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату КМУ. Він розповів про структуру документу Річна національна програма співробітництва України з НАТО. На запитання від аудиторії – який розділ є найважливішим. Відзначив, що всі розділи є важливими для реформування в Україні.
В свою чергу Володимир ҐЕНИК – журналіст, представник ГО «Одеський регіональний комітет Україна-НАТО», розповів про те як Росія намагається дестабілізувати громадську ситуацію в Одесі шляхом посилення інформаційної війни. І те як мешканці Одеси протидіють російській гібридній війні.

Владислав ЛИТОВЧЕНКО – капітан 1 рангу, начальник управління співробітництва з міжнародними безпековими організаціями – заступник начальника Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій ГШ ЗСУ, зазначив, що найбільше допомоги українській армії надають такі країни як США, Канада, Великобританія, Туреччина, Польща, Литва.

Політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Руслан Кермач презентував найновіші соціологічні дослідження. Серед варіантів гарантування  безпеки, який би був для України найкращий, більшість громадян обрала вступ країни до НАТО - 43%. Це найсвіжіші дані громадської думки, які фонд отримав у травні 2018 року. Водночас він зауважив, що впродовж останніх трьох років зростає підтримка позаблокового статусу України (у травневому опитуванні це – 33%) і відзначив доволі високу стійкість підтримки цієї безпекової опції саме в регіонах Сходу, Півдня та Донбасу. Окремо аналітик зробив акцент на громадських настроях в південних регіонах країни, до яких також належить Миколаївщина.

«Якщо громадяни краще знатимуть про наявні і вже активні цільові програми невійськового співробітництва України та НАТО, а це і гуманітарна  сфера,  і  програми освітньої та професійної підготовки, і соціальні програми реабілітації військових, реформи  управління та цивільного нагляду в секторі безпеки і оборони та багато-багато інших проектів, то з високою ймовірністю їхнє ставлення до НАТО поступово  змінюватиметься на краще», – відзначив Руслан Кермач.

На його думку, цільові програми з підвищення поінформованості про НАТО передовсім слід втілювати серед молоді. «Це покоління  вже не навчалося  в радянській школі та не зазнавало цілеспрямованого ідеологічного впливу антинатівської пропаганди, яка мала далекосяжний вплив на ціннісні установки людей», – акцентував Руслан Кермач.

Посмотрите вложенную галерею изображения онлайн в:
http://www.ua-nato.org.ua/index.php?option=com_content&view=frontpage&Itemid=203#sigProGalleria5848357923
joomlamodniyportal.ru

26 червня 2018 року в Полтаві в рамках Інформаційного дня НАТО відбувся тренінг

26 червня 2018 року в Полтаві в рамках Інформаційного дня НАТО відбувся тренінг «Синергія громадських та урядових інституцій щодо інформування суспільства з питань євроатлантичної інтеграції» за сприяння  Громадської Ліги Україна-НАТО та Центру інформації та документації НАТО в Україні.

У тренінгу взяли участь відповідальні за євроатлантичну інтеграцію державні службовці Полтавської ОДА та військовослужбовці Полтавського гарнізону.
Інформаційний день розпочався із зустрічі з Андрієм ПІСОЦЬКИМ – в.о. голови, першим заступником голови Полтавської обласної державної адміністрації.
Під час зустрічі Андрій Пісоцький відзначив плідну співпрацю громадських організацій та влади на Полтавщині. Він зокрема зауважив, що не кожен розуміє, наскільки складно країні даються якісні зміни, коли на її сході йде війна. Наголосив, що фінансування армії повинно було здійснюватися протягом всього часу незалежності, а почалося тільки зараз. Утім, Україна все ж спромоглася її відтворити сильною й професійною. В Україні зараз відбувається багато реформ, змін і проводять їх у час війни, коли багато коштів і ресурсів йде на відновлення української армії.
«Зараз ми розуміємо, що фінансувати армію потрібно було раніше, аби мати безпеку. Тепер ми розуміємо, що забезпечити мир у державі можна лише у партнерстві із найпотужнішою безпековою структурою, якою є НАТО! – сказав  Андрій Пісоцький».

Ми також хочемо бути захищеними, щоб наше майбутнє було світлим і прогнозованим, — зауважив Андрій Пісоцький. — Тим більше, доводиться вести боротьбу і з російською інформаційною війною та пропагандою.

В свою чергу Богдан ЧЕРВАК – перший заступник Голови Держкомтелерадіо зазначив «Україна прийняла практично усі закони, які чітко демонструють її рух у напрямку Північноатлантичного партнерства. Водночас, питання вступу України до НАТО має бути винесене на всеукраїнський референдум». І навіть передбачає час його проведення: «Провести референдум одночасно із президентськими виборами. І одне із питань буде стосуватися вступу України в НАТО», - прогнозує Богдан Червак.
Перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак зауважив, що НАТО — єдиний у світі військово-політичне об’єднання, яке гарантує національну безпеку держав — його учасників. Зазначив і те, що на сьогодні Україна реалізує євроатлантичний курс як один з елементів державної політики.

Інна ПОТАПОВА – державний експерт експертної групи взаємодії з НАТО Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України повідомила, що зараз українці сприймають Північноатлантичний альянс емоційно, через те, що на сході точаться бойові дії, а сприймати цю організацію потрібно усвідомлено.

«Шлях до НАТО – це не лише військова реформа, це реформи в усіх сферах. Нас хочуть бачити сильною, передбаченою країною. Мова йде про розвиток держави. Суспільство повинно це знати, а для цього його потрібно інформувати, що таке НАТО. І таку роботу будуть проводити зокрема і на Полтавщині. Цим повинні займатися державні структури, неурядові організації», – зазначила Інна Потапова.

Верховна Рада, Кабмін ухвалили всі необхідні закони й підзаконні акти, які дають підстави не сумніватися, куди спрямовані зовнішньополітичні вектори. Це інтеграція до ЄС і вступ України в НАТО. Вперше в історії незалежної України виділено 20 млн грн на інформаційні кампанії, пов’язані з НАТО й ЄС.

Володимир ХОХЛЕНКО – полковник, старший офіцер відділу міжнародних програм підготовки та багатонаціональних навчань управління співробітництва з міжнародними безпековими організаціями Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій ГШ ЗСУ в свою чергу зазначив, що «НАТО також є і військовою організацією і українське військо повинно відповідати її стандартам. У ЗСУ вже впроваджено 240 стандартів НАТО. Особливо велику увагу ми звертаємо на оперативні аспекти. Процес стандартизації охоплює технічну частину, логістичні, адміністративну та інші. Робота триває. Найближчим часом ми плануємо впровадити ще 250 стандартів Альянсу», – сказав Володимир Хохленко.

Сергій ДЖЕРДЖ – голова Громадської Ліги Україна-НАТО повідомив, що Ліга також входить до Громадської ради Міністерства закордонних справ України.
«Важливо з держслужбовцями та представниками полтавських гарнізонів обговорити інформаційні та законодавчі аспекти співробітництва України з НАТО. Якщо раніше ставлення українців до вступу в Євроатлантичний альянс було доволі скептичним, то сьогодні вже 43% населення бажають бачити Україну у цій організації, а 55%  – хочуть більше дізнатися про НАТО».

«У 2014 році, коли почалась війна, саме тоді кардинально змінилась парадигма сприйняття суспільством безпекових питань і відповідно НАТО. До цього превалювала думка, що нам потрібен позаблоковий статус, але ми, як аналітики,  розуміємо, що саме цей позаблоковий статус і призвів до війни. Росія зробила все щоб відокремити Україну від можливих джерел допомоги. Зараз найголовніше, що у людей змінилось відношення до НАТО. З 2014 року ми бачимо зростання підтримки ідеї членства у Північноатлантичному альянсі», – сказав Сергій Джердж.

Як розповів Павло ЛАКІЙЧУК – експерт Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», Росія випробовувала здатність України до оборони ще з 90-х років. Це посягання на острів Тузла, блокування міжнародних військових навчань у Криму та інші провокативні дії, яких могло не бути, якби Україна була членом НАТО.

Посмотрите вложенную галерею изображения онлайн в:
http://www.ua-nato.org.ua/index.php?option=com_content&view=frontpage&Itemid=203#sigProGalleria73f190a540
joomlamodniyportal.ru

Рубікон війни з РФ: три нових принципи відносин Заходу та Кремля


Промова віце-прем'єра на заключній сесії першого дня Київського безпекового форуму. Фото Kyiv Security Forum


Ми обговорюємо питання безпеки у надзвичайно важливий момент. Цілком можливо, що історики майбутнього назвуть його переламним.

І в цьому контексті я би виокремила три засадничі речі, які повинні визначати наш спосіб поведінки в сьогоднішньому світі – "Три П": Протистояння, Переосмислення, Протидія.

Світ справді перебуває на межі нового глобального протистояння. Між свободою і несвободою. Між демократією і деспотизмом. Між прогресом і архаїкою.

Схоже на те, що це протистояння неминуче, уникнути його не вдасться.

Протистояння

Ситуація змінюється дуже швидко. Ще минулого року вийшла книжка Кондолізи Райс, де колишній держсекретар США замислювалася над питанням: "Чи відступає свобода?". А сьогодні вже можна з упевненістю констатувати: свобода не відступає, але вона зіткнулася з найміцнішим і найзухвалішим спротивом з часів розпаду Радянського Союзу.

Не можна далі розглядати як "тимчасові труднощі" ані ядерний шантаж Північної Кореї, ані ухвалення пожиттєвих повноважень лідера Китаю, ані криптовалютні експерименти Ніколаса Мадуро, ані підйом авторитарного популізму в Європі. Але головне – те, що не можна ігнорувати системну та цілеспрямовану атаку на вільний світ, яку протягом останніх років здійснює Російська Федерація.

"Справа Скрипаля" стала своєрідним остаточним Рубіконом для західної демократії.

Вона стала подією, після якої вже неможливо й далі плекати ілюзії щодо намірів Росії та засобів, які вона використовує у боротьбі із Заходом. Усім стало очевидно, що у кремлівського режиму немає внутрішньої межі, яку він не міг би перетнути.

Отже, цю межу йому треба встановлювати ззовні.

Для України це було очевидно ще чотири роки тому. Адже механізм системного наступу на вільний світ був запущений із окупацією Криму та початком агресії на Донбасі. Російська агресія – не отримавши реально стримуючої та достатньо дієвої відсічі з боку світового співтовариства – перетворилася на атаку по всьому фронту.

На атаку, яку одразу помітили, але в яку не одразу повірили.

Не повірили, бо перебували в полоні "ілюзії нормальності". Продовжували сприймати Росію як звичайного (хоча і не без "особливостей") суб’єкта світової політики; суб’єкта, з яким можна вести business as usual, з яким можна домовитися, попри ідеологічні розбіжності і агресивну риторику.

Ціна, яку довелося сплатити за цю ілюзію, відома.

Немає практично жодної великої демократії, яка б не була уражена російською атакою за останні роки.

Втручання у вибори в Сполучених Штатах, фінансування праворадикальних сил у країнах Європи, спроба компрометації Еммануеля Макрона під час передвиборчих перегонів, спроба державного перевороту у Чорногорії перед її вступом до НАТО, кампанія дезінформації перед нідерландським та каталонським референдумами, хакерські атаки на Бундестаг у Німеччині та Національний демократичний комітет у США, системне поширення пропаганди через кремлівські телеканали та через тролів і ботів у соцмережах.

Як свідчить звіт Brookings Institution про новітню зброю політичної війни, навіть підйом популістських рухів у Європі був великою мірою спричинений діями Кремля, який культивував собі політичних союзників на континенті.

А далі – сталася хімічна атака у Британії, що поставила під загрозу життя десятків людей та мала всі ознаки "акту війни".

Цей список не повний, його можна було б продовжувати, але мета Кремля є достатньо зрозумілою. Послабити західні інституції, підірвати трансатлантичне партнерство, використати інформаційну відкритість демократичних суспільств для маніпулювання політикою.

Йдеться не просто про атаку на Україну, США чи НАТО. Це війна проти базових цінностей і засад демократії. Це – спроба поставити під сумнів демократичний тип ухвалення рішень у глобальному масштабі.

Росія бореться не лише з державами чи військовими блоками. Вона бореться із західним наративом. Бореться за знецінення західних цінностей та, як визнав Путін у передвиборчому інтерв’ю, за надання владі "сакрального" характеру. А це, поза сумнівом, є категоричним запереченням підґрунть світової демократії, поза сумнівом, перекреслює всі її досягнення за останні три століття.

На тлі послаблення вільного світу Кремль розраховує вийти у вищу лігу глобальних гравців, куди не здатен вийти природним шляхом – через економічний та соціальний розвиток, наукові досягнення, громадянський консенсус або політичну інновацію.

"Ми думали, що це вже дно, але знизу постукали".

Цей вислів завжди спадає на думку, коли вкотре чуєш про "іхтамнєтов" чи то на Донбасі, чи то у західних соцмережах та медіа.

Режим Путіна демонструє цілий арсенал новітніх методів ведення політичної війни – від прямого підкупу політиків та дезінформацій у соцмережах до створення "альтернативної правди" та паралельної реальності – і ця атака відбувається на тлі повного заперечення офіційними особами причетності Росії до цих подій.

Переосмислення

Переосмислення – ключове поняття для захисту свободи та демократії.

Необхідно переосмислити поточну реальність та усвідомити, що вижити в старих парадигмах вже неможливо. Росія штовхає світ до поділу на сфери впливу. І знову цей поділ, як і на Ялтинській конференції 1945 року, – це насамперед поділ світу за цінностями.

Виступаючи зі словами подяки країнам, що вислали російських дипломатів на знак солідарності з Британією, Борис Джонсон сказав: "Після всіх цих провокацій настав нарешті момент, коли світ відмовився і далі вислуховувати виснажливі потоки російського обману, крутійства та міжконтинентальної балістичної брехні".

Дуже сильні слова. Але чи насправді це так?

Чи допомогли події в Солсбері чи, можливо, остання жорстока хімічна атака в Сирії зрозуміти всю зухвалість та агресивність Кремля по відношенню до демократичного світу? Чи пішла у минуле віра у хоча б найменше бажання Путіна виконувати будь-які міжнародні домовленості по Донбасу? Чи пішла у минуле мрія про можливість вже незабаром скасувати санкції проти Росії?

Дуже сподіваюся, що ці питання мають сьогодні позитивну відповідь.

Для України ще чотири роки тому було очевидним те, про що Захід почав серйозно і системно думати лише після хімічної атаки у Лондоні. "Домовитися" із Росією не вдасться, доки там повністю не зміниться політичний устрій і доки не відбудеться повної зміни політики.

До цього моменту Росія становитиме загрозу для глобальної демократії, для глобального світу та для глобального миру.

Звісно, Росія не має необхідного потенціалу для того, щоб обвалити глобальну демократію військовою силою, економічно чи політично. Але у неї точно вистачить агресивності, засобів і інструментів, щоб розхитати соціально-політичний порядок навіть у найміцніших демократіях, дестабілізувати західний світ зсередини.

Чи можемо ми чекати, доки приклад Росії почнуть наслідувати інші країни, що мають ідеологічні, політичні чи економічні розходження із Заходом? Чи можемо ми чекати, коли ці країни почнуть товаришувати проти Заходу і складуть щось на кшталт коаліції? Вочевидь, ні. Адже кумулятивний ефект антидемократичних операцій може повністю дестабілізувати світ, що буквально напханий звичайною та ядерною зброєю.

Таким чином, сьогоднішня ситуація і очевидні перспективи її загрозливого розвитку змушують діяти всі країни, що віддані демократичним цінностям і прагнуть збереження вільного світу у майбутньому. Діяти негайно і системно, у кооперації та співпраці. Настав час зробити демократію сильною знову. "Make democracy strong again".

Ми повинні довести, що можемо захищатися від посягання на наші підвалини, не жертвуючи демократичними цінностями і практикою. Створити широку коаліцію країн, аби здійснювати потужний опір атакам на вільний світ. Нехай це буде не формалізована коаліція, але ефективна та дієва.

Її ядром можуть стати країни, що вислали дипломатів після "справи Скрипаля".

Справа не лише в єднанні та демонстрації міцності позиції демократичних країн. Справа у конкретних діях і застосуванні нових підходів, гостро необхідних в умовах, що змінилися. Що це означає на практиці?

Передусім, це означає переосмислення ролі та функцій НАТО. Вочевидь, НАТО є на сьогодні єдиною міжнародною структурою, здатною організувати дієву відсіч спробам встановити гібридний світовий порядок.

Спроможність альянсу протидіяти загрозам нової якості має бути посилена.

Не менш важливе переосмислення стосується і процедур відносин НАТО із країнами-партнерами, що прагнуть вступу, зокрема – з Україною. Процедури НАТО були побудовані на презумпції поваги до міжнародного права, до суверенітету та територіальної цілісності держав. Ці принципи поділяли навіть Радянський Союз та його сателіти. Сучасна Росія такої поваги не має.

Вона нехтує суверенітетом і територіальною цілісністю відверто і зухвало. Вона маніпулює питанням розширення НАТО, примушуючи Захід до обережності, натомість сама діє безкарно і майже безперешкодно.

Треба визнати: зволікання із поновленням надання Україні перспектив членства аж ніяк не здатне умиротворити агресивні наміри Кремля. Навпаки – прискорення інтеграції України, Грузії, Македонії, Боснії та Герцеговини до альянсу буде грати роль стримуючого фактору безпеки.

Протидія

Напевне, головний напрямок у протидії загрозі сильній глобальній демократії – відмова від наративів, що їх нав’язує Кремль та інші замовники політичного впливу.

Це і наративи, що псують відносини між країнами (зокрема, праворадикальний та націоналістичний). Це і наративи щодо союзників Заходу (приклад – наратив про "тотальну корупцію" в Україні).

Демократія – відкрита система, що принципово відмовляється від цілковитого контролю за інформацією. Але розвінчування пропагандистських міфів, викриття фейків та опонування популізму повинні переміститися на перші позиції порядку денного, адже західний популіст – це, як правило, добре вгодований грошима Росії реаліст.

Захист демократій в сьогоднішніх умовах – це також економічне зміцнення партнерів та посилення взаємної допомоги. Економічні бар’єри та перешкоди, бюрократичний та формальний підхід до кредитування та надання допомоги країнам в стані трансформації мають нарешті піти у минуле.

Бо економічна спроможність демократії, її здатність створювати довгостроковий добробут – найліпша зброя проти зазіхань тоталітарних режимів, які не можуть запропонувати власним народам нічого, окрім ілюзорної "величі".

Зміцнення економічної спроможності демократії та економічної пов’язаності вільного світу має йти поряд із відмовою від практики business as usual із диктаторськими режимами, що становлять загрозу демократії. Наявність секторальних або суверенних угод із агресором, як, наприклад, будівництво "Північного потоку-2", порушує цілісність демократичної позиції та робить світову демократію набагато більше вразливою.

Якщо йдеться про енергетичні проекти, ця практика несе подвійну небезпеку, бо посилює залежність демократій від диктаторських режимів.

Нарешті, єдність демократій означає спільний захист від загроз нового типу: у протидії кібератакам та інформаційним атакам, у впровадженні інфраструктури захисту від гібридних загроз, інвестицій в розробки в сфері штучного інтелекту та інформаційних технологій, які дозволять створювати ефективну лінію оборони у віртуальному просторі.

Нещодавні випадки – такі як реакція на "справу Скрипаля" та очікування спільної відповіді на події в Сирії – доводять: агресор дуже добре розуміє і боїться консолідованої відповіді демократій. Рішуча та потужна реакція, що здійснюється кількома країнами одночасно, хоч на якийсь час знижує апетити агресора. Не маю ілюзій: позбавити цих апетитів назавжди або на довгий час нам не вдасться. Але консолідація зусиль, міцність позицій, відданість цінностям та спільність дій – здається, єдиний шлях.

Це єдина мова, яку розуміють агресори.

Україна завжди залишатиметься відданою цілям захисту демократії.

Ми на вістрі цієї боротьби, ми на передньому краї.

Ми точно від цього не є щасливими. Але розуміємо, що нам нікуди подітися, окрім як бути на передньому краї захисту демократії разом зі всім вільним світом.

Віра у краще – риса нашого національного характеру, що сформована історією. Якби українці не вірили у краще – вони б не збереглися як народ у вирі історичних подій, що випали на нашу долю. І сьогодні ми не сумніваємося, що свобода переможе і що демократія буде сильною знову. І ми дуже хочемо, щоб нашу упевненість поділяли наші партнери у вільному світі.

Батько Ліги націй Вудро Вільсон казав: "Історія свободи – це історія опору". І його наче продовжував Вінстон Черчіль: "Марно говорити: Ми робимо все, що можемо. Треба зробити те, що необхідно".

Тому давайте зробимо те, що необхідно для захисту свободи.

Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем'єр України з європейської та євроатлантичної інтеграції,

Київ, 12 квітня 2018 року

В путінській Росії: «Жебраки, проте як стріляємо».

Голова Громадської Ліги Україна-НАТО Сергій Джердж про заяви Путіна щодо створення нових ядерних ракет: «Росіяни живуть бідно, проте можуть знищити увесь світ і від цього відчувають себе щасливими».

Президент Росії Володимир Путін так люто висловлювався з приводу випробувань стратегічної ядерної зброї через величезне бажання консолідувати електорат напередодні виборів і підвищити міжнародний авторитет Кремля. Таку думку висловив Сергій Джердж, голова Громадської Ліги Україна-НАТО в ефірі Oboz.tv.
«Сумно, що таке послання прозвучало від президента РФ. З одного боку, воно розраховане на внутрішнього споживача, що росіяни живуть бідно, але зате можуть знищити весь світ і від цього відчувати себе щасливими. Там щось таке є в ментальності і, очевидно, це працює», - сказав він.
Політолог упевнений в тому, що в цивілізованих країнах такі пріоритети є неприйнятними.
«Я, наприклад, не можу уявити громадян Данії або Голландії, які жили в злиднях, але були б щасливі від того, що можуть знищити весь світ. Напевно, вони намагалися б щось змінити у своєму житті», - зазначає Джердж.
До того ж, експерт припустив, що бажання Кремля таким чином вплинути на Захід може погано для нього закінчитися.
«З іншого боку, це також сигнал зовнішнього світу. Росія хоче будь-якою ціною поставити себе на один рівень переговорів з сильними світу цього, але цього немає. Думаю, що всі маски зірвані і для європейських країн, і США зрозуміло, що таке Росія сьогодні. І ці країни можуть піти шляхом такої ж гібридної асиметричної відповіді», - додав Джердж.

69 років «взаємного самозахисту». НАТО — Альянс миру, солідарності та спільних цінностей

4 квітня 1949 року у Вашингтоні, округ Колумбія (Сполучені Штати Америки) дванадцять країн підписали договір, якому судилося зберегти мир і стабільність у Північноатлантичному регіоні ось уже протягом шістдесяти дев’яти років.

Коли наші предки вийшли з двох світових воєн, розділених лише двадцятьма роками, вони зрозуміли, що світ не переживе ще одну війну такого руйнівного масштабу.

Цитуючи Альберта Ейнштейна, «не можна одночасно запобігати війні і готуватися до неї. Саме запобігання війні вимагає більшої віри, мужності та рішучості, ніж потрібно для підготовки до війни».

На думку сторін, які уклали цей союз, головною метою Північноатлантичного договору є запобігання війні шляхом створення умов, за яких удавання до війни є явно невигідним. Його головний принцип полягає в тому, що «збройний напад на одного з учасників є нападом на всіх». Цей принцип закріплено у статті 5 договору і тепер відомий як наріжний камінь Альянсу.

Президент США Трумен у своїй вступній промові на зустрічі 4 квітня 1949 року описав Альянс простими, але влучними словами: «Те, що ми зараз робимо тут, це акт сусідської взаємодопомоги. Ми подібні до групи господарів, які живуть в одному місці й вирішують виразити свою спільність інтересів шляхом вступу до офіційної асоціації для взаємного самозахисту».

Протягом наступних шістдесяти дев’яти років ця сусідська громада зросла з дванадцяти до двадцяти дев’яти господарств, які готові підтримувати кожне з них і стояти одне за одного заради збереження миру і стабільності.


ФОТО З САЙТА NATO.INT

Коли світ змінювався, зникали старі проблеми безпеки й виникали нові, але НАТО залишалося вірним своїм ключовим принципам та цінностям.

Ці принципи були використані у створенні символу НАТО — «чотириколірної зірки у вигляді компаса, який символізує правильний шлях, шлях миру, та кола, що представляє єдність, яка пов’язує членів НАТО». Синє тло відображає Атлантичний океан, а коло символізує єдність.

НАТО перейшло від періоду холодної війни, від оборони до розрядки, до періоду розбудови спільної безпеки та управління кризовими ситуаціями по всьому світу, до двадцять першого століття, в якому з’явилися тероризм, гібридна війна та нові геополітичні реалії відродженої Росії, яка дестабілізує міжнародний порядок. Нові проблеми потребують нових рішень.

11 липня 2018 року НАТО проведе свій 27-й саміт. Двадцять дев’ять голів держав та урядів, які зберуться в Брюсселі цього літа, матимуть таке ж важливе завдання, як і їхні попередники шістдесят дев’ять років тому: ухвалити рішення, які відновлять надії на мир, забезпечать солідарність і підтвердять спільні цінності союзу.

Виступ Президента України на відкритті 11-го Київського Безпекового Форуму

Шановні панове Прем'єр-міністри!

Шановні і дорогі іноземні гості!

Шановні пані та панове,

Для мене велика приємність і велика честь відкрити 11-ий Київський Безпековий Форум.

Дякую всім друзям України за те, що сьогодні ви з нами в цій залі. Бо бути разом у цей непростий для України – я сприймаю вашу присутність тут як прояв підтримки України та прояв солідарності з Україною.

Дякую Вам, Арсенію, та усій команді за цю важливу ініціативу.

Цей форум є визнаною у світі українською платформою для обговорення широкого спектру актуальних глобальних і регіональних безпекових питань.

Цього року він відбувається в особливо тривожний час. Світ стоїть на порозі прийняття ключовими гравцями глобальної політики дуже доленосних рішень, які мали б повернути відчуття реальності декому, хто хто це відчуття реальності втратив.

Ми з вами звичайно ж не зможемо оминути увагою під час наших дискусій драматичні події навколо Сирії, які розгортаються практично зараз на наших очах в режимі реального часу.

Всі ми сподіваємося, що вдасться уникнути найгіршого сценарію. Але водночас ми з вами розуміємо, що терпіння цивілізованого світу не є безмежним і всі, хто стоїть за злочинами проти людяності у цій багатостраждальній країні, нарешті мають понести відповідальність.

І  хто стоїть за цим – весь світ, включаючи нас з вами, дуже добре знає.

Росія не просто продовжує глумитися з міжнародного права, загальноприйнятих принципів міжнародних відносин, демократичних цінностей, не поважаючи навіть Божих заповідей в ці святкові Великодні дні. Росія підбурює, спрямовує і скеровує такий собі міжнародний клуб диктаторів, який, як клуб божевільних самогубців, вирішив кинути виклик всьому цивілізованому світу.

І якщо раніше дехто волів сприймати поведінку Кремля просто як пустощі розбещеного підлітка, то зараз нарешті настав час ставитися до цієї поведінки як до серйозних злочинів, які вимагають рішучої широкої і добре скоординованої реакції.

Ми зараз можемо констатувати, що світ опинилися на краю надзвичайно небезпечної прірви. І наша з вами доля світу залежить від того, наскільки адекватними ситуації будуть наші дії.

Саме цьому ми присвятили чимало уваги під час зустрічі з Канцлером Ангелою Меркель у Берліні, що відбулася позавчора.

І саме про це я вчора говорив з Прем'єр-міністром Великої Британії

Терезою Мей. І ця тема згодом, безумовно, буде на порядку денному зустрічі в німецькому Аахені.

Дорогі друзі,

Я хотів би процитувати слова відомого політика.

«Давайте не обманюватися – сьогодні ми у розпалі холодної війни. Наших ворогів можна знайти за кордоном та вдома. Давайте ніколи не забувати цього: наша невпевненість – це сутність їхнього успіху» .

Це сказав не Черчіль, коли оголошував факт «холодної війни». Це сказав Бернард Барух, відомий американський політичний діяч середини 20-го століття.

Ці слова були виголошені понад 70 років тому, але як не дивно, вони стосуються і дня сьогоднішнього.

Бернард Барух першим наважився сформулювати це офіційно і відкрив очі цивілізованому світу на те, що ніхто не готовий був прийняти як реальність очевидний факт – холодну війну.

Сьогодні часто доводиться читати пророцтва експертів про те, що ми нібито стоїмо на порозі нової холодної війни.

Хотів би вас розчарувати. Вона уже триває. І досить давно. Холодна війна в її гібридній редакції Кремлівського приготування.

Ця війна вже перетнула наш з вами поріг, ця війна увійшла до наших домівок – у наше життя, у наші мережі, у наші електронні скриньки.

Нам треба об’єднатися для того, щоб ефективно протидіяти і захистити державу в цій війні. І доповідь Цукерберга (Марк Цукерберг, засновник соціальної мережі Facebook – ред.) в американському Конгресі є яскравим тому підтвердженням.

Якщо ми будемо невпевненими, то наша невпевненість буде продовжувати живити апетити наших ворогів. Немає жодного сумніву – ми маємо пробудитися і протистояти цьому злу.

Минуло чотири роки з того часу як Росія розпочала агресію проти України.

За ці чотири роки світ став свідком небачених досі і незбагненних для нормальної людини злочинів Кремля – і на Донбасі, і в незаконно анексованому Криму проти кримських татар і проти українців.

Проте і через чотири роки багато хто продовжує заспокоювати себе, стверджуючи, що ця боротьба – це не є його боротьба.

Дозвольте мені сказати, що це є абсолютно не так. Ще чотири роки тому більшість, можна сказати абсолютно усі боялися навіть вимовити слова «російська агресія». Я з цим зіштовхнуся на багатьох міжнародних конференціях і форумах. Сором’язливо називали це «конфлікт на Сході», або «внутрішній конфлікт».

Нарешті сьогодні усі збагнули і зрозуміли – це не так!

Ця боротьба стосується нас усіх!

Це боротьба всіх тих, хто хоче жити в світі, що ґрунтується на правилах і цінностях.

Це боротьба для всіх, хто не вважає, що війна є одним із способів діалогу.

Ми щойно зустрічалися з Прем’єр-міністром Литви, який розповів вражаючі факти своєї зустрічі в Авдіївці з українськими солдатами та місцевими мешканцями, як це важко уявити всередині Європи в ХХІ столітті.

Наша спільна позиція, що такий підхід, який демонструє Росія є абсолютно чужим для цивілізованого світу.

Але, на жаль, проблема в тому, що такий підхід продовжують сповідувати кремлівські стратеги.

В Москві не збираються приховувати, що хочуть перемогти в розв’язаній нею війні, і при цьому не будуть себе обмежувати ані методами, ані засобами.

І черговим підтвердженням цьому є хімічна атака у Солсбері, яка стала для багатьох холодним душем.

Вперше за багато десятиліть Росія цинічно і показово застосувала хімічну зброю в країні Західної Європи.

Так само цинічно і показово вона бреше про це з найвищих трибун міжнародних організацій. Так само як і брехали, ховаючись за гаслом «их там нет» під час російської військової агресії та присутності солдатів та офіцерів російської регулярної армії на Сході моєї держави.

Можливо російська брехня комусь відкрила очі і когось здивувала, але точно не нас. За останні чотири роки ми вже звикли до цього – якщо до цього взагалі можна звикнути.

Я закликаю вас – давайте не обманюватися Кремлем та його отруйною пропагандою.

Тривалий час Кремль підживлював маргінальні, радикальні сили, навіть тих, хто називає себе патріотичними силами всередині України і за її межами, політиків-євроскептиків та популістів всіх мастей.

Він культивував альтернативний порядок денний з альтернативними цінностями для Європи під час кожної виборчої кампанії в кожній європейський країні.

Він відривав частини суверенних націй, як він намагається робити в Україні, Грузії, Молдові, щоб скомпрометувати і контролювати нашу незалежність та вибір, який ми робимо і вже зробили вибір повернення українців до родини європейських народів.

Кремль вибудовував мережу впливу всередині наших країн та суспільств, які були готові активуватися у необхідний момент та створити вікно можливостей для Росії.

Але хочу наголосити, що попри спроби Росії втручання у вибори по всьому світу, приклади Сполучених Штатів, Німеччини, Франції, Нідерландів та багатьох інших європейських країн продемонстрували, що російський вплив при ефективній роботі має свої межі. Там перемогли європейські цінності.

Це також показало, що кремлівські мережі впливу – це, по суті, картковий будинок, який швидко розвалиться, якщо зустрінеться із скоординованою і потужною відповіддю.

Я переконаний, що «Ахіллесовою п’ятою» Росії є саме її агресія проти України. Ні Кремль, ні Путін, безумовно, не очікували такого результату. Шлях до перемоги в цій війні проти московського агресора безумовно пролягає через нашу перемогу в Україні.

Дорогі друзі,

Що ж нам з вами потрібно для цієї перемоги?

Перш за все, це наша єдність та солідарність.

Будучи єдиними, ми з вами залишаємося сильними.

Це було підтверджено політикою невизнання незаконної анексії Криму в світі.

Це було доведено нашим узгодженим підходом щодо ретельного і незалежного розслідування трагедії МН-17 – терористичної атаки, яку здійснила РФ і керовані нею бойовики.

Нарешті, це було продемонстровано нашою солідарною відповіддю на спробу отруєння Скрипаля в Солсбері. Цієї відповіді Кремль, безумовно, ніколи не очікував.

По-друге – непорушний та об’єднаний трансатлантичний фронт санкцій.

Я надзвичайно вітаю потужний та рішучий крок Сполучених Штатів проти кремлівської верхівки та його оточення.

Лише за декілька днів Кремлівське оточення втратило десятки мільярдів, і ціна продовжує зростати кожного дня. Чому це так важливо? Бо ці гроші ніколи не будуть витрачені на смертоносні ракети, кулі чи навіть на отруйну російську пропаганду проти цивілізованого світу. Не лише проти України.

Але щоб змінити поведінку Росії, ми маємо забезпечити максимальний ефект від санкцій. Це, можливо, лише тоді, коли і Європейський Союз наслідує приклад США і синхронізує з ними свої санкції, особливо у фінансовій сфері.

Що стосується України, то я вже звернувся до відповідних відомств, до Уряду, щоб були внесені пропозиції, а Рада національної безпеки та оборони підготувала відповідний пакет обмежувальних заходів.

По-третє - допомога у наданні оборонної летальної зброї Україні.

Я вдячний США, Канаді, Великій Британії, Литві та іншим країнам за лідерство у цьому питанні. До нас ще навіть не надійшла зброя, а російські танкісти відмовляються виводити свої танки, почувши, що ця зброя може бути у нас на озброєнні. І ця летальна зброя рятує життя українських воїнів та цивільних. Це надзвичайно важливо.

Ваша допомога - це потужний стримуючий фактор для Росії. Впевнений, що вона має бути розширена.

По-четверте – це збереження логіки Мінського процесу.

Хоча Росія і виступає стороною цих домовленостей, вона постійно чинить опір цьому процесу. І пояснення є дуже просте: коли я вів переговори про мінський план, я стовідсотково мав на увазі план встановлення миру.

Натомість, російська сторона не хоче миру і ніколи не вірила в нього, не вірила в те, що Мінськ зможе спрацювати. І дуже важливо для всіх зрозуміти, що шлях до імплементації Мінських домовленостей зараз пролягає через розгортання справжньої повноцінної миротворчої операції ООН відповідно до рішення Ради безпеки ООН розгортання на окупованому Донбасі.

Ця миротворча місія має охопити безумовно всю окуповану територію, включаючи тимчасово неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону.

Я не маю жодного сумніву, що щойно ми встановимо контроль над кордоном, мир негайно повернеться на цю землю за лічені тижні. І саме цього боїться Росія.

По-п’яте – це зміцнення стійкості проти російських гібридних загроз.

Ми повинні переосмислити наші підходи до гібридної безпеки, до фейкових новин і пропаганди.

Це ті сфери, в яких російський потенціал є надзвичайно значним, набагато більшим ніж в Україні Сполучених Штатах Америки, у Канаді, Франції, Німеччині.

Ще раз хотів би сказати, що свідчення Марка Цукерберга в Конгресі США виявили наскільки вразливими є наші суспільства перед обличчям тривалого потоку фейкових новин, які ще й підсилюються соціальними платформами.

Наголошую, що цифрова ера вимагає від нас взяти на озброєння нові і ефективні законодавчі запобіжники заради захисту досягнень вільного вибору наших суспільств, водночас забезпечивши делікатний баланс між демократичними свободами та вимогами кібербезпеки.

Недарма навіть у таких розвинутих демократіях, як Німеччина і Франція, або впроваджено, або зараз впроваджують зміни до законодавства такого типу.

Це маємо зробити й ми.

Аналогічний рецепт світ має запропонувати для протидії російському втручанню у будь-які вибори. В тому числі, російському втручанню в українські вибори.

У найближчі два роки у західних країнах відбудеться близько двадцяти виборчих кампаній.

Наприклад, вибори до Європейського Парламенту, які матимуть вплив на майбутній склад Європейської Комісії.

Або президентські та парламентські вибори в Молдові, Литві, в Україні.

Тому очевидною є потреба у виробленні механізму взаємодії з метою забезпечення доброчесності виборів, запобігання сторонньому втручанню та захисту вільного демократичного вибору.

По-шосте – зараз є час для стратегічних рішень щодо визначення східноєвропейських кордонів Європейського Союзу та НАТО.

Наголошую, що кращої нагоди не буде.

Україна, Молдова та Грузія належать до Західного альянсу, та мають бути його частиною.

Це є наш порядок денний до наступних зустрічей вищого рівня на рівні НАТО та ЄС.

І щодо НАТО – ми будемо наполягати на Програмі посилених можливостей для України та Плані дій щодо членства.

Щодо ЄС – ми будемо поступово просувати всеохоплюючу секторальну інтеграцію паралельно з Угодою про асоціацію. Я маю на увазі Єдиний цифровий ринок, я маю на увазі Енергетичний союз, я маю на увазі асоціацію з Шенгенською зоною, так зване Східне партнерство +, нові амбіційні цілі і завдання для тих країн, включаючи Україну, Молдову і Грузію, які визначили свій шлях. Не просто керівництво, а народ визначив цей шлях і демонструє дуже потужну підтримку цього вектору.

Хотів би окремо подякувати нашим литовським друзям за вчасну ініціативу щодо Плану Маршала для України. Тримайтеся. Нехай вас ніхто не зіб’є, ми з вами, ми вистоїмо, ми переможемо.

І останнє last but not least– «no business as usual» з Росією.

Саме час для переосмислення юридичних засад наших відносин з Москвою.

Першим кроком на цьому шляху стало нещодавнє прийняття Верховною Радою, підтримка моєї ініціативи, Закону про реінтеграцію Донбасу. Надзвичайно важливий Закон – в ньому на законодавчому рівні підтверджено факт вчинення Російською Федерацією збройної агресії проти України та суверенне право України на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН.

Незважаючи на всі наші зусилля, як і зусилля міжнародного співтовариства, агресія Росії проти України триває й досі, триває і зараз. І Україна платить найбільшу ціну – життя своїх героїв, вбиті і поранені українські солдати, офіцери та цивільні.

В цих умовах наступним кроком буде внесення мною до українського Парламенту проекту Закону про негайне одностороннє припинення дії окремих положень Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Росією у частині, в якій дія цього Договору не сумісна з національними інтересами держави та реалізацією нашого українського права на самооборону.

Хочу наголосити, що така можливість дається нам міжнародним правом.

Вже ніхто не сперечається з тим, що через відмову Кремля припинити агресію проти України окремі статті базового договору з Росією стали одіозними анахронізмами. Йдеться, зокрема, про статті щодо стратегічного партнерства між Україною та РФ або про положення про двосторонню співпрацю в сфері військово та військово-технічного співробітництва, або співпраця з РФ для забезпечення державної безпеки України. Але чому – я хочу звернути вашу увагу – не можна скасовувати цей договір і ми лише призупиняємо дію окремих статей? Бо є важливими для України положення, в яких сторони, я цитую, «поважають територіальну цілісність одна одної, сторони підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів». Хочу підкреслити, що відповідно до норм міжнародного права ці положення договору залишаються чинними, незалежно від майбутнього анулювання Радою його окремих положень.

З огляду на те, що Україна ніколи не була і не є зараз членом СНД та відмову цієї структури, СНД, засудити російську агресію просив би, щоб ми спільно з Урядом підготували пропозиції щодо офіційного припинення нашої участі у статутних органах СНД. Рівно як й остаточного закриття українського представництва при відповідних інституціях у Мінську. Водночас, має бути інвентаризована вся договірно-правова база, укладена Україною в рамках СНД, на предмет відповідності національним інтересам держави.

Користуючись нагодою, закликаю і наших іноземних партнерів переглянути договірні зобов’язання з РФ, передусім на предмет чутливих сфер співпраці.

Дорогі друзі,

Ми наблизилися до критичного моменту і здатні забезпечити дуже потужну мотивацію РФ до миру.

Наша спільна і жорстка позиція щодо Росії вже приносить результати.

Якщо ми і далі триматимемо цю лінію – ми повернемо і Донбас, і Крим, і при цьому збережемо життя українських військовослужбовців.

Якщо ми і далі триматимемося цих підходів – ми забезпечимо довготривалий мир та стабільність в Європі.

Якщо ми вистоїмо – ми вбережемо світ від кремлівської гібридної війни, яка, на жаль, будь-якого моменту може перетворитися на гарячу війну. Бо я хочу вам сказати, що на Сході України немає ніякого замороженого конфлікту. У нас є військова агресія РФ проти суверенної, вільної і незалежної держави України, де Україна боронить не лише свою територіальну цілісність і свій суверенітет, вона боронить свободу і демократію всієї Європи і всього світу.

Дякую вам за підтримку, за  вашу увагу.

Слава Україні!

Нові формати співпраці НАТО і ЄС з Україною

30-31 травня 2018 року Центр глобалістики «Стратегія XXI», у співпраці з Комітетом у закордонних справах Верховної Ради України та Радою європейського сусідства за підтримки Офісу зв’язку НАТО в Україні, провели дводенну конференцію “Нові формати співпраці НАТО і ЄС з Україною”, участь у якій взяли народні депутати України, представники українського уряду, силових структур, дипломатичних місій в Україні, українські та іноземні експерти.

Проведений у перший день конференції круглий стіл «Гарантування безпеки в Україні та Східній Європі: Нові формати співпраці НАТО і ЄС з Україною» відвідали понад 70 учасників, серед яких українські та іноземні представники дипломатичних служб, експерти-міжнародники,  громадські діячі та представники ЗМІ. Питаннями для обговорення на першій дискусійній панелі стали: безпека Східної Європи у нових форматах співпраці НАТО і ЄС, співробітництво НАТО-Україна з енергетичної безпеки, стратегічні комунікації, кібербезпека як ключовий вимір спільної оборонної політики ЄС, вплив Росії на європейську безпеку у контексті європейської та євроатлантичної інтеграції України.

У привітальній промові, Світлана Ротаєнко, Керівник проектів Центру інформації та документації НАТО в Україні, відзначила своєчасність проведення такого заходу, оскільки співпраця між НАТО і ЄС у сфері безпеки є дуже актуальною, особливо у світлі підготовки чергового Саміту НАТО в Брюсселі. Президент Центру глобалістики Михайло Гончар акцентував увагу на необхідності завершення процесу приєднання України до Центру передового досвіду НАТО з питань енергетичної безпеки у Вільнюсі, Литва та перенесення відповідного досвіду на Центр передового досвіду НАТО зі стратегічних комунікацій у Ризі, Латвія та Центр передового досвіду НАТО з кібербезпеки у м. Таллінн, Естонія.

Самюель Довері Вестербай, Виконавчий директор Ради Східного Сусідства,  у своєму виступі наголосив на необхідності забезпечення кращої комунікації між міністерствами та відомствами країн НАТО та ЄС і України. Причиною виникнення загроз у суспільствах він вважає апатію громадян, відтак важливими є інформаційні компанії спрямовані на поглиблення діалогу між громадянами та ЄС залучення суспільства до моніторингу подій, що відбуваються в країні.

Олексій Генчев. Керівник відділу співпраці з НАТО Урядового офісу європейської і євроатлантичної інтеграції КМУ України висвітлив питання кадрового забезпечення міністерств та відомств фахівцями, що спеціалізуються на євроатлантичній інтеграції: «У 2014 році інститут євроатлантичної інтеграції був повністю зруйнований попередньою владою, в цій галузі в Україні працювало близько 100 осіб». У своєму виступі він також зосередився на процедурній співпраці України з НАТО: «Річна національна програма є дорожньою картою наших реформ, і в НАТО цей документ читають набагато уважніше ніж в Україні… В НАТО готові до взаємодії з Україною не лише на рівні донор-бенефіціар, а як рівні партнери». Він назвав захист критичної інфраструктури та стратегічні комунікації одними з ключових напрямків співпраці, але останні повинні сприйматися в Україні не як піар, а як стратегічне планування.

Артурас Петкус, Керівник відділу стратегічного аналізу Центру передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки, у своєму виступі теж акцентував увагу на захисті об’єктів критичної енергетичної інфраструктури. З цього приводу, Центр передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки став співорганізатором навчання «Coherent Resilience 2017» у 2017 році у Києві, до участі в якому було залучено 76 учасників з різних інституцій України, зокрема українських компаній “Укренерго” й “Енергоатом”, та представників безпекових інституцій. Тому А. Петкус вважає актуальним питання обговорення стійкості критичної інфраструктури в контексті гібридних загроз.

Елоїз Діволь, представник Підрозділу координації кіберполітики, попередження конфліктів і політики безпеки Європейської служби зовнішньої дії, відзначив необхідність розбудови можливостей з кібербезпеки. У вересні 2017 року Європейська комісія оновила пакет документів з кібербезпеки, на основі вже існуючих інструментів та нових ініціатив з посилення кіберстійкості ЄС, які має врахувати Україні. Серед пріоритетних питань, він виділив питання сертифікації програмного забезпечення, процес передачі звітності, впровадження норм відповідальності за дії в кіберпросторі. Було наголошено, що Рамкова стратегія щодо співпраці в кіберпросторі має застосовуватися в глобальному вимірі, а заходи кібербезпеки поміж мають добре координуватися.
Григорій Перепелиця, Директор Інституту досліджень зовнішньої політики, наголосив на неадекватності сприйняття загроз Заходом. В ході дискусії він поставив головне питання, чи зможе сьогодні НАТО повернутися до функції колективної оборони, враховуючи загрози що нависли над Східною Європою, і зокрема країнами Балтії зі сторони Росії з її другою у світі армією.

Андреас Маразіс, старший дослідник Східної Європи і Центральної Азії, Ради Східного Сусідства підкреслив важливість спільної роботи НАТО, ЄС і України по гарантуванню безпеки, Зокрема, він зазначив: «Ми зацікавлені у посиленні безпеки в Чорноморському регіоні, а відтак маємо надавати як військову так і технічну підтримку Україні як зі сторони НАТО, так і зі сторони ЄС в цілому. Партнерство між НАТО та ЄС відбувається на рівних засадах». А. Маразіс відзначив важливе значення вже запроваджених тренінгів та курсів, що сприяють обміну досвідом між спеціалістами НАТО та українськими фахівцями.

Сергій Джердж, Голова Координаційної Ради Громадської ліги Україна – НАТО, проаналізував сучасні зародкові процеси творення окремої армії ЄС, враховуючи зацікавленість європейців мати безпекову конфігурацію, на яку буде впливати ЄС. В цьому контексті він зазначив: «Дуже важливо, щоб ЄС і НАТО мали спільну оцінку ситуації, що буде надавати спільне розуміння загроз, і в свою чергу дасть можливість сформулювати спільну мету». Підписання потужними європейськими фірмами великих контрактів він назвав сигналом для російського населення, що Росію визнають, що надає їй можливість використовувати одні народи проти інших.

Андрій Риженко, Заступник  начальника штабу командування ВМС ЗС України з питань євроатлантичної інтеграції, в своїй доповіді зазначив, що безпека у Чорноморському регіоні була суттєво порушена після окупації Криму Росією. Ситуація вимагає допомоги з боку партнерів, адже в акваторії Чорного моря Росія розгорнула потужні бойові засоби: «Наразі в акваторії Чорного моря знаходяться 6 підводних човнів Російської Федерації, які в тому числі можуть нести ядерний бойовий заряд”. Це, на його думку, вимагає посилення співпраці як всередині України, між усіма урядовими й неурядовими структурами, так і між НАТО, ЄС й Україною з посилення безпеки у Чорному морі.  Прикладом такої співпраці є підготовка нової Стратегії розвитку ВМС – 2035.

Віталій Мартинюк, Керівник міжнародних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», у своїй доповіді зазначив наступне: «Баланс в Європі порушився після окупації Донбасу. Усвідомлення цих змін знайшло відображення в ЄС та НАТО”. У грудні 2016 році НАТО і ЄС визначили 42 заходи, які вони зобов’язались спільно виконувати в рамках безпекового співробітництва, а у грудні 2017 року ці заходи були додатково розширені на три нові сфери - протидію тероризму, військову мобільність і роль жінок в оборонній сфері. У фокусі такої співпраці лежить протидія гібридним загрозам, до якої Україна має бути повністю інтегрованою. Тому подвійна мета України - членство в НАТО і ЄС -  повністю корелюється з баченням посилення цього співробітництва.
Максим Хилько, Голова правління Благодійного фонду «Ініціатива з дослідження східноєвропейської безпеки» в своєму виступі зазначив, що найбільшою загрозою в регіоні є агресивна політика Росії, що має різні прояви. Тому відповіді на гібридну агресію мають бути різноплановими. Враховуючи бюрократичні процедури ЄС та НАТО, на його думку, необхідним є правове підґрунтя євроатлантичної інтеграції України. У контексті протидії гібридним загрозам, доповідач відзначив важливість повноцінного функціонування Платформи Україна-НАТО з протидії гібридним загрозам, а також долучення України до роботи Європейського центру з вивчення досвіду гібридної війни в Гельсінкі.

Володимир Солов’ян, Керівник зовнішньополітичних програм Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння зауважив, що Альянс залишається організацією, яка готується до миру, а не до війни. Кейс процесу створення перепон Угорщини у розвитку двосторонньої співпраці Україна-НАТО під приводом мовного питання, продемонстрував, що керівництво Альянсу не має інструментарію примушення до адекватних дій окремого члена. Як зазначив доповідач, у вересні 2016 року Україна подала заявку на членство у програмі посилених можливостей НАТО, яка в разі позитивного рішення, надасть можливості обміну інформацією, більший досвід у проведенні навчань, спроможності більшої взаємодії у випадку виникнення кризи.

Підбиваючи підсумки дискусії, Барбора Маронкова, Директор Центру інформації і документації НАТО в Україні, наголосила, що Україна має поєднати європейську і євроатлантичну інтеграцію в один кейс, як це свого часу робили країни Центральної і Східної Європи, що вже набули членство і в ЄС, і в НАТО, а також зосередитись першочергово на інтеграції до НАТО, оскільки цей комплекс внутрішніх перетворень і реформ є меншим, у порівнянні з процесом інтеграції до ЄС, оскільки є дотичним до питань безпекового та оборонного характеру.

На другий день конференції, у Верховній Раді України відбулась дискусія високого рівня за правилами Chatham House. В обговорені взяли участь народні депутати України, представники міністерств, дипломатичних місій країн-членів НАТО та ЄС в Україні.
Відкриваючи дискусію, Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко зауважила, що Україна потребує чіткішої підтримки міжнародних партнерів. Самюель Вестербай, виконавчий директор Ради Європейського Сусідства (European Neighborhood Council), зазначив, що перед Європою виникають нові виклики, такі як гібридні війни, пропаганда та кібератаки. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар наголосив на важливості посилення міжінституційного діалогу та поглибленого вивчення проблемних питань співробітництва НАТО і ЄС з Україною.

Василь Боднар, заступник Міністра закордонних справ України, підтримав позицію щодо необхідності посилення співпраці НАТО-ЄС-України та зазначив, що НАТО має показати чітку та сильну позицію щодо України. Таку думку також підтвердила Барбора Маронкова, директор Центру інформації та документації НАТО в України, яка розповіла про конкретні можливості та напрямки співпраці з НАТО. З свого боку, Олександр Вінніков, голова Представництва НАТО в Україні, зазначив, що безпекові виклики для України й усього регіону Східного партнерства впливають на зміст співпраці між НАТО та ЄС.

Ганна Гопко, Голова Комітету ВРУ у закордонних справах, наголосила на важливості продовження реформ у сфері безпеки та оборони, зокрема, ухвалення до липневого Саміту НАТО у Брюсселі в цілому Закону про Національну безпеку, який відповідатиме ключовим принципам НАТО. Вона закликала партнерів й надалі докладати зусиль для розблокування заходів в рамках Комісії Україна-НАТО та продемонструвати підтримку Україні, зокрема, шляхом недопущення будівництва газопроводу «Північний потік-2».

Серія заходів в рамках Інформаційного дня

12 жовтня 2017 в Херсоні Громадська Ліга Україна-НАТО та Українсько-Словацький Центр Партнерства за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні провели серію заходів в рамках Інформаційного дня.

У Херсонській обласній державній адміністрації відбулась зустріч із заступником голови Херсонської ОДА Вадимом ЧАБАНОМ. У зустрічі взяла участь директорка Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора МАРОНКОВА; а також українські експерти Сергій ДЖЕРДЖ – голова Громадської Ліги Україна-НАТО; Михайло КОЛІБАБЧУК – президент Українсько-Словацького Центру Партнерства; Віктор ТОПАЛЬСЬКИЙ – начальник науково-дослідної лабораторії Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних сил України; Віталій ГОЛОТА – полковник, заступник начальника управління морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил) Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України; Віктор ГЛАДЕНКО – Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського; Наталія СВІДЕРСЬКА – координатор програм, Громадська Ліга Україна-НАТО; Сергій ЯНЧУК – перекладач, Громадська Ліга Україна-НАТО.


На зустрічі обговорені шляхи поліпшення інформування мешканців Херсонщини з питань євроатлантичної інтеграції. Зокрема відзначено важливість прийнятої в цьому році Концепції вдосконалення інформування громадськості про співробітництво України з НАТО на 2017-2020 роки і регіонального плану заходів.

 

Директорка Центру інформації та документації НАТО в Україні пані Барбора Маронкова від імені представництва НАТО подякувала Херсонській ОДА за організацію заходів. «У липні цього року ми святкували 20 років Особливого партнерства між Україною та НАТО. У зв’язку з цією річницею ми хочемо відвідати багато міст України і обговорити особливості євроатлантичної інтеграції України» - розповіла Барбора Маронкова.

 

«Звичайно, реформи мають проходити швидко, особливо це стосується реформ в оборонному секторі та секторі безпеки. Також, у вашому розпорядженні є радники, які працюють від НАТО для того, щоб зробити цей процес якомога легшим. Також, щоб поширювати інформацію і піднімати рівень обізнаності населення щодо НАТО ми бажаємо працювати з представниками громадськості, журналістами і активістами», - підсумувала директорка Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора Маронкова.

 

Після зустрічі учасники провели прес-брифінг для представників мас-медіа міста Херсона. Зокрема журналістів цікавило як експерти оцінюють сприйняття громадянами співпраці України з НАТО. «Більшість українців не знають, як функціонує НАТО. Частина населення України вважає, що ЄС і НАТО – це одне і те саме», - про це під час прес-брифінгу розповів начальник відділу Науково-дослідного центру гуманітарних проблем ЗСУ Віктор Топальський. «Важливо обговорити важливі аспекти співпраці з НАТО саме з державними службовцями, щоб вони могли на практиці впровадити ті напрямки, які на сьогодні є», - проінформував Віктор Топальський.


Після прес-брифінгу у Херсонській ОДА керівництво Центру інформації та документації НАТО в Україні та Громадська Ліга Україна-НАТО провели тренінг-семінар для державних службовців та військовослужбовців. Ціль заходу - донести інформацію щодо НАТО та відповісти на питання стосовно євроатлантичної інтеграції. Представник Генерального Штабу ЗСУ полковник Віталій Голота сказав: «Військове й військово-технічне співробітництво як з самою організацією Північноатлантичного договору, так і з країнами-учасниками – є важливою складовою діяльності Збройних сил України». «Я сьогодні спробую довести основні моменти такого співробітництва до ваших представників, які беруть участь у семінарі, а також внести свій вклад у розвиток подальшого співробітництва», - зазначив Віталій Голота.


На думку голови Громадської Ліги Україна-НАТО Сергія Джерджа держава має більше приділяти увагу інформуванню населення щодо НАТО. «Коли ти проінформований – ти озброєний. Озброєний проти інформаційної війни, яка ведеться проти України. Тоді є краще розуміння системи європейської безпеки, роль і місце України у цій безпеці. Я думаю, що якщо держава і український народ взяли курс на інтеграцію в європейські структури, то це не лише економічні, політичні структури, це і структури безпеки, а НАТО є саме такою структурою безпеки», - зазначив Сергій Джердж.


Після заходів в Херсонській ОДА експерти відвідали Херсонську обласну універсальну наукову бібліотеку ім. Олеся Гончара. В бібліотеці, яка до речі є найбільшою в Україні, і яка оснащена сучасною технікою, відбулась публічна дискусія за участі представників громадських організацій, студентів, молоді, працівників культури.


Директор бібліотеки Надія Коротун відзначила у вступному слові, що Центр інформації та документації НАТО в Україні відіграє чільну роль щодо підвищення обізнаності населення України з основними завданнями й пріоритетами НАТО та роз’яснює переваги співробітництва між Україною і НАТО. Центр надає підтримку українській владі в галузі інформування громадськості, стратегічних комунікацій та громадської дипломатії. Після виступу гості – директора Центру Барбори Маронкової – відбулась невимушена дискусія, під час якої експерти надали відповіді на запитання учасників заходу.


Слід зазначити, що Херсонщина межує з територією Криму, який зайнятий агресором, ворогом – російськими окупаційними військами. Через це і така увага з того боку до українського міжнародного співробітництва, адже двічі і під час заходів в ОДА, і в бібліотеці поступали дзвінки про замінування приміщень. Херсонські правоохоронці в обох випадках вибухівки не знайшли і заходи, попри невеликі перерви, відбулись. Проте варто звернути увагу на цинізм окупантів та колабораціоністів, адже як зазначали херсонські журналісти, щодо державної адміністрації такі випадки провокацій відбувались і раніше, та «мінування» бібліотеки, куди приходять і діти, і пенсіонери – це щось нове в кремлівській гібридній війні проти України. Та в бібліотеці, попри повідомлення про замінування, за інформацією голови херсонського відділення КВУ журналіста Дементія Білого, дискусія продовжувалась, люди не розходились. І це найкращий показник відношення громадськості до співпраці з партнерами і союзниками з одного боку, та до залякувань із-за поребрика.

Посмотрите вложенную галерею изображения онлайн в:
http://www.ua-nato.org.ua/index.php?option=com_content&view=frontpage&Itemid=203#sigProGalleria9f015cc737
joomlamodniyportal.ru

СЕМІНАР-ТРЕНІНГ Синергія громадських та урядових інституцій щодо інформування суспільства з питань євроатлантичної інтеграції Запоріжжя – 07 листопада 2017

Громадська Ліга Україна-НАТО
За підтримки: Центру інформації та документації НАТО в Україні

07 листопада 2017 в Запоріжжі Громадська Ліга Україна-НАТО за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні провели серію заходів в рамках Інформаційного дня НАТО.
У Запорізькій обласній державній адміністрації відбулась зустріч із виконуючим обов’язки  голови Запорізької ОДА - заступником голови обласної державної адміністрації СКОБЛІКОВИМ Віктором Вікторовичем. У зустрічі взяв участь голова Представництва НАТО в Україні Александер ВІННІКОВ; а також українські експерти Сергій ДЖЕРДЖ – голова Громадської Ліги Україна-НАТО; Віталій ГОЛОТА – полковник, заступник начальника управління морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил) Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України; Павло ЛАКІЙЧУК – аналітик, Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»; Руслан КЕРМАЧ – аналітик, Фонд Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва; Руслан МИРОШНИЧЕНКО – полковник запасу, віце-президент ГО «Молодіжний центр Атлантичної ради України»; Наталія СВІДЕРСЬКА – координатор програм, Громадська Ліга Україна-НАТО; Сергій ЯНЧУК – перекладач, Громадська Ліга Україна-НАТО.

Насамперед гості зустрілися з керівництвом облдержадміністрації та запорізькими журналістами. Вітаючи делегацію, в.о. голови облдержадміністрації Віктор СКОБЛІКОВ подякував за увагу до області та відзначив надзвичайну важливість цієї події для Запоріжжя.

«Наше головне прагнення – досягнення миру. І нам потрібна ваша допомога, зокрема у формуванні суспільної думки щодо НАТО. На Запоріжжі ставлення до Альянсу різне. Розраховуємо, що ваша інформаційна, просвітницька місія допоможе розвіяти міф та спрямувати громадську думку в правильному напрямку», - зазначив Віктор СКОБЛІКОВ.

Пан Александер ВІННІКОВ у свою чергу повідомив, що інформування українського суспільства  про діяльність НАТО загалом та партнерство з Україною є одним із пріоритетів Представництва, а також розповів про деякі аспекти співробітництва.

«За останні три роки Україна пройшла багато випробувань і зазнала великих  змін. З часу агресії з боку Росії допомога НАТО Україні значно зросла як у політичній площині – члени Альянсу ніколи не підтримають анексію Криму, так у військовій. На сьогодні в Києві працюють 15 радників, які допомагають у проведенні реформ , спрямованих  на наближення українського війська до стандартів НАТО. У плані надання технічної допомоги створено 10 трастових фондів із бюджетом 40 млн. Євро. Україна поставила амбітне завдання – досягти стандартів НАТО до 2020 року, і ми робимо все можливе, щоб допомогти вам досягти цієї мети», - повідомив дипломат.

Голова Представництва НАТО в Україні пан Александер ВІННІКОВ подякував Запорізькій ОДА за організацію заходів. «НАТО підтримує суверенітет та територіальну цілісність України» — заявив пан Александер ВІННІКОВ. Україна має намір перейти до стандартів НАТО до 2020 року. За словами Александера ВІННІКОВА пріоритетним напрямком на шляху до інтеграції з НАТО є впровадження стратегічного оборонного бюлетеня України. Він передбачає проведення низки реформ. «Звичайно, реформи мають проходити швидко, особливо це стосується реформ в оборонному секторі та секторі безпеки. Також, щоб поширювати інформацію і піднімати рівень обізнаності населення щодо НАТО ми бажаємо працювати з представниками громадськості, журналістами і активістами», - підсумував голова Представництва НАТО в Україні Александер ВІННІКОВ.

Після прес-брифінгу у Запорізькій ОДА керівництво Представництва НАТО в Україні та Громадська Ліга Україна-НАТО провели тренінг-семінар для державних службовців та військовослужбовців. Ціль заходу - донести інформацію щодо НАТО та відповісти на питання стосовно євроатлантичної інтеграції. Представник Генерального Штабу ЗСУ полковник Віталій ГОЛОТА сказав: «Військове й військово-технічне співробітництво як з самою організацією Північноатлантичного договору, так і з країнами-учасниками – є важливою складовою діяльності Збройних сил України», - зазначив Віталій ГОЛОТА.

На думку голови Громадської Ліги Україна-НАТО Сергія ДЖЕРДЖА держава має більше приділяти увагу інформуванню населення щодо НАТО. «Коли ти проінформований – ти озброєний. Озброєний проти інформаційної війни, яка ведеться проти України. Тоді є краще розуміння системи європейської безпеки, роль і місце України у цій безпеці. Я думаю, що якщо держава і український народ взяли курс на інтеграцію в європейські структури, то це не лише економічні, політичні структури, це і структура безпеки, якою є НАТО», - зазначив Сергій ДЖЕРДЖ.

Після заходів в Запорізькій ОДА експерти відвідали історичний факультет Запорізького Національного Університету.
На історичному факультеті відбулася зустріч студентів, аспірантів та викладачів з представниками Громадської Ліги Україна-НАТО. Упродовж заходу речники цієї громадської організації презентували широкому загалу основні напрями співробітництва Північноатлантичного альянсу з нашою державою.

Із вітальним словом до присутніх звернувся декан історичного факультету, професор Володимир МІЛЬЧЕВ, який відзначив важливість подібних заходів для інформування молодого покоління про співпрацю України з НАТО. Модератором заходу виступила професор кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Людмила НЕСТЕРЕНКО. Вона, зокрема, наголосила на важливості обговорення питання національної безпеки та національних інтересів України, а також співпраці з громадськими діячами в цьому сенсі.

Спікерами на цьому заході виступили голова Координаційної Ради Всеукраїнського громадського об’єднання «Громадська ліга України-НАТО» Сергій ДЖЕРДЖ, представник Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України, полковник Віталій ГОЛОТА, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Руслан КЕРМАЧ, представник молодіжної громадської організації «Громадський центр Євроатлантичної ради» Руслан МИРОШНИЧЕНКО, експерт Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло ЛАКІЙЧУК, а також керівник програм «Громадської ліги Україна-НАТО» Наталія СВІДЕРСЬКА.

Так, під час своїх виступів гості обговорили питання військової безпеки України, членства в НАТО, проблеми поінформованості українських громадян щодо НАТО та інформаційної роботи, яка ведеться в цьому напрямі. Зокрема, полковник Віталій ГОЛОТА у своїй доповіді «Міжнародне військове співробітництво ЗСУ» розповів про види такого співробітництва, напрями міжнародного співробітництва (воєнно-політичне, військово-технічне, військове), складники військового співробітництва ЗСУ з НАТО і ЄС, практичні механізми співробітництва ЗС України з НАТО, цільові трастові фонди НАТО, індивідуальну програму партнерства України з НАТО, яка включає логістику, бойову підготовку, відновлення спроможності ВМС ЗС України, матеріальне, медичне, тилове забезпечення, розвиток сил спецоперацій та комплексний пакет допомоги НАТО Україні за 15 напрямами, серед яких енергетична безпека, планування на випадок надзвичайних ситуацій, технічна, гуманітарна допомога, матеріальні засоби та інше. Також він пояснив ключові воєнно-політичні цілі міжнародного оборонного співробітництва.

Про ставлення українців до НАТО та результати соціологічних опитувань розповів учасникам зустрічі Руслан КЕРМАЧ. Так, він пояснив районний розрив у питаннях підтримки НАТО в Україні, мотивації та упередження щодо членства в НАТО серед українських громадян, цифрові показники результатів опитувань в різні роки щодо підтримки НАТО, позаблокового статусу та інших векторів співробітництва.
Крім того, представник молодіжної громадської організації «Громадський центр Євроатлантичної ради» Руслан МИРОШНИЧЕНКО розповів студентам про актуальність і необхідність створення молодіжних громадських організацій, мета яких – розвиток громадянського суспільства та мотивація до участі молоді в активному громадському житті.

Всі приступні зустрічі взяли участь в активній та плідній дискусії, під час якої вони обговорили питання активізації співпраці з країнами-членами НАТО, зокрема Балтійськими країнами, а також військово-морської співпраці з НАТО та механізмів змінення точки зору громадян України щодо вступу до НАТО.

Також спікери відвідали телеканал TV-5 та телеканал Z міста Запоріжжя.

Моніторинг ЗМІ:
Запорізька ОДА
http://www.zoda.gov.ua/news/38331/
Запорізький національний університет
https://www.znu.edu.ua/cms/index.php?action=news/view_details&news_id=41318&lang=ukr&news_code=na-istorichnomu-fakulteti-obgovoryuvali-spivpratsyu-ukrayini-z-nato
Телеканал  TV5, Запоріжжя
https://www.youtube.com/watch?v=joFofe9nUZA
Телеканал  TV5, Запоріжжя
https://www.youtube.com/watch?v=tHtrbXY9twghttps://www.youtube.com/watch?v=tHtrbXY9twg
Телеканал Z, Запоріжжя
https://www.youtube.com/watch?v=le7Pw0TDpRU
1-й Запорізький канал
http://1news.zp.ua/glava-predstavitelstva-nato-v-ukraine-posetil-zaporozhe-foto/
Фейсбук
https://www.facebook.com/NATOUkraineCivicLeague/photos/a.843998418993240.1073741829.670885326304551/1597193053673769/?type=3&theater

Посмотрите вложенную галерею изображения онлайн в:
http://www.ua-nato.org.ua/index.php?option=com_content&view=frontpage&Itemid=203#sigProGalleria1e401c03f5
joomlamodniyportal.ru

ОСТАННІ СТАТТІ