JXTC Ethos - шаблон joomla Видео

Серія заходів в рамках Інформаційного дня

12 жовтня 2017 в Херсоні Громадська Ліга Україна-НАТО та Українсько-Словацький Центр Партнерства за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні провели серію заходів в рамках Інформаційного дня.

У Херсонській обласній державній адміністрації відбулась зустріч із заступником голови Херсонської ОДА Вадимом ЧАБАНОМ. У зустрічі взяла участь директорка Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора МАРОНКОВА; а також українські експерти Сергій ДЖЕРДЖ – голова Громадської Ліги Україна-НАТО; Михайло КОЛІБАБЧУК – президент Українсько-Словацького Центру Партнерства; Віктор ТОПАЛЬСЬКИЙ – начальник науково-дослідної лабораторії Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних сил України; Віталій ГОЛОТА – полковник, заступник начальника управління морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил) Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України; Віктор ГЛАДЕНКО – Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського; Наталія СВІДЕРСЬКА – координатор програм, Громадська Ліга Україна-НАТО; Сергій ЯНЧУК – перекладач, Громадська Ліга Україна-НАТО.


На зустрічі обговорені шляхи поліпшення інформування мешканців Херсонщини з питань євроатлантичної інтеграції. Зокрема відзначено важливість прийнятої в цьому році Концепції вдосконалення інформування громадськості про співробітництво України з НАТО на 2017-2020 роки і регіонального плану заходів.

 

Директорка Центру інформації та документації НАТО в Україні пані Барбора Маронкова від імені представництва НАТО подякувала Херсонській ОДА за організацію заходів. «У липні цього року ми святкували 20 років Особливого партнерства між Україною та НАТО. У зв’язку з цією річницею ми хочемо відвідати багато міст України і обговорити особливості євроатлантичної інтеграції України» - розповіла Барбора Маронкова.

 

«Звичайно, реформи мають проходити швидко, особливо це стосується реформ в оборонному секторі та секторі безпеки. Також, у вашому розпорядженні є радники, які працюють від НАТО для того, щоб зробити цей процес якомога легшим. Також, щоб поширювати інформацію і піднімати рівень обізнаності населення щодо НАТО ми бажаємо працювати з представниками громадськості, журналістами і активістами», - підсумувала директорка Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора Маронкова.

 

Після зустрічі учасники провели прес-брифінг для представників мас-медіа міста Херсона. Зокрема журналістів цікавило як експерти оцінюють сприйняття громадянами співпраці України з НАТО. «Більшість українців не знають, як функціонує НАТО. Частина населення України вважає, що ЄС і НАТО – це одне і те саме», - про це під час прес-брифінгу розповів начальник відділу Науково-дослідного центру гуманітарних проблем ЗСУ Віктор Топальський. «Важливо обговорити важливі аспекти співпраці з НАТО саме з державними службовцями, щоб вони могли на практиці впровадити ті напрямки, які на сьогодні є», - проінформував Віктор Топальський.


Після прес-брифінгу у Херсонській ОДА керівництво Центру інформації та документації НАТО в Україні та Громадська Ліга Україна-НАТО провели тренінг-семінар для державних службовців та військовослужбовців. Ціль заходу - донести інформацію щодо НАТО та відповісти на питання стосовно євроатлантичної інтеграції. Представник Генерального Штабу ЗСУ полковник Віталій Голота сказав: «Військове й військово-технічне співробітництво як з самою організацією Північноатлантичного договору, так і з країнами-учасниками – є важливою складовою діяльності Збройних сил України». «Я сьогодні спробую довести основні моменти такого співробітництва до ваших представників, які беруть участь у семінарі, а також внести свій вклад у розвиток подальшого співробітництва», - зазначив Віталій Голота.


На думку голови Громадської Ліги Україна-НАТО Сергія Джерджа держава має більше приділяти увагу інформуванню населення щодо НАТО. «Коли ти проінформований – ти озброєний. Озброєний проти інформаційної війни, яка ведеться проти України. Тоді є краще розуміння системи європейської безпеки, роль і місце України у цій безпеці. Я думаю, що якщо держава і український народ взяли курс на інтеграцію в європейські структури, то це не лише економічні, політичні структури, це і структури безпеки, а НАТО є саме такою структурою безпеки», - зазначив Сергій Джердж.


Після заходів в Херсонській ОДА експерти відвідали Херсонську обласну універсальну наукову бібліотеку ім. Олеся Гончара. В бібліотеці, яка до речі є найбільшою в Україні, і яка оснащена сучасною технікою, відбулась публічна дискусія за участі представників громадських організацій, студентів, молоді, працівників культури.


Директор бібліотеки Надія Коротун відзначила у вступному слові, що Центр інформації та документації НАТО в Україні відіграє чільну роль щодо підвищення обізнаності населення України з основними завданнями й пріоритетами НАТО та роз’яснює переваги співробітництва між Україною і НАТО. Центр надає підтримку українській владі в галузі інформування громадськості, стратегічних комунікацій та громадської дипломатії. Після виступу гості – директора Центру Барбори Маронкової – відбулась невимушена дискусія, під час якої експерти надали відповіді на запитання учасників заходу.


Слід зазначити, що Херсонщина межує з територією Криму, який зайнятий агресором, ворогом – російськими окупаційними військами. Через це і така увага з того боку до українського міжнародного співробітництва, адже двічі і під час заходів в ОДА, і в бібліотеці поступали дзвінки про замінування приміщень. Херсонські правоохоронці в обох випадках вибухівки не знайшли і заходи, попри невеликі перерви, відбулись. Проте варто звернути увагу на цинізм окупантів та колабораціоністів, адже як зазначали херсонські журналісти, щодо державної адміністрації такі випадки провокацій відбувались і раніше, та «мінування» бібліотеки, куди приходять і діти, і пенсіонери – це щось нове в кремлівській гібридній війні проти України. Та в бібліотеці, попри повідомлення про замінування, за інформацією голови херсонського відділення КВУ журналіста Дементія Білого, дискусія продовжувалась, люди не розходились. І це найкращий показник відношення громадськості до співпраці з партнерами і союзниками з одного боку, та до залякувань із-за поребрика.

Посмотрите вложенную галерею изображения онлайн в:
http://www.ua-nato.org.ua/index.php?option=com_content&view=frontpage&Itemid=203#sigProGalleria9f015cc737
joomlamodniyportal.ru

НАТО, Трамп, Україна.

З початку весни приходять надзвичайно продуктивні новини від Північноатлантичного Альянсу. Проте надходять вони не з Брюсселю, а з Вашингтону. І цим лише підтверджують трансатлантичну солідарність. Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг зустрівся у Вашингтоні з главою Пентагону Джеймсом Маттисом. А вже після цього анонсував проведення наступного саміту, заявивши про проведення зустрічі глав держав і урядів країн-членів НАТО в Брюсселі 25 травня 2017 року.

На саміті заплановано обговорити питання адаптації НАТО до нового середовища безпеки, роль альянсу в боротьбі з тероризмом, та необхідність збільшення витрат на оборону. Це буде перший захід такого високого рівня в якому візьме участь президент США Дональд Трамп. Вперше на саміті буде представлено 29 країн. Адже планується, що до кінця травня завершаться всі ратифікаційні процедури і прем’єр-міністр Чорногорії Душко Марковіч займе своє місце між представниками Люксембургу та Нідерландів згідно англійського алфавіту.

Присутність президента Трампа буде інтригою для цього саміту. Попри те, що президент США мав різні думки щодо НАТО, його останні заяви свідчать про підтримку Альянсу та подальше збереження ролі США в ньому. Розмова за одним столом з лідерами союзних держав відрізнятиметься від мітингової виборчої риторики. Усвідомлюється спільна відповідальність за безпековий простір. До саміту Трамп ще матиме нагоду звірити годинники з Генсеком Столтенбергом, прийнявши його 12 квітня в Білому домі.

Росія розпочавши війну проти України запустила в усьому світі маховик гонки озброєнь. І одним з важливих питань саміту буде розмова про збільшення витрат на оборону. Не секрет, що більшість країн НАТО витрачають на свої власні армії менше 2% ВВП, сподіваючись на союзницьку підтримку, перш за все США. Це і було причиною давніх заяв Трампа, що США вийде з НАТО, в разі своїх надмірних непропорційних витрат. Проте в будь-якому випадку це не зовсім так. Загальний сумарний бюджет НАТО вдвічі більший від витрат американців. І це розуміють у Пентагоні. Зрештою, якби для Америки було вкрай не вигідне НАТО, то прагматичні американці залишили б цю організацію ще до Трампа.

Очевидно на саміті буде не простий діалог щодо необхідності збільшення витрат на оборону європейських країн, щоб піднятись до рекомендованих в НАТО 2% ВВП на оборону. Адже агресор поряд. Війна йде в Україні. Що таке російська гібридна війна, на саміті зможе розповісти прем’єр Чорногорії Марковіч, зокрема про те як російські спецслужби планували переворот та вбивство його попередника саме для того, щоб завадити вступу країни до НАТО.

Українській делегації варто наполягати на внесенні на порядок денний питань щодо української (а отже і європейської) безпеки. Бо хто як не ми повинні акцентувати на тому, що в Європі йде війна, на якій щодня вбивають і калічать солдат, захищаючих свою батьківщину.

Варто зазначити, що ситуація на Донбасі може погіршитись, і це час випробувань для адміністрації президента США Дональда Трампа, і час випробувань для НАТО. Активізацію бойових дій на Донбасі ініціюють в російських штабах в Москві та в Ростові-на-Дону. Українські військові змушені лише відстрілюватись, дотримуючись Мінських угод. Не можна не погодитись з міністром національної оборони Польщі Антонієм Мацеревичем, що Росія з 2008 року здійснила кілька етапів агресії, і лише НАТО може зупинити цей процес.

РФ протиставила себе всьому світу. Росія веде війну в Україні і в Сирії, посилює напруженість в чорноморському та балтійському регіонах, організувала державний переворот в Чорногорії, втручається в політичну і виборчу системи в Нідерландах, Франції та Німеччині. Росія фактично розпочала кібер-війну проти США. Саме час створювати міжнародну антикремлівську коаліцію. Чи всі в НАТО це розуміють? Проте завдання нашої зовнішньої політики зробити все, щоб таке розуміння прийшло.

Міжнародна антикремлівська коаліція повинна економічними, політичними та іншими методами досягти фрагментації економіки Росії, її конфедералізації, та забезпечити свободу народам. Відновлення територіальної цілісності нашої країни можливе лише після краху російського режиму, адже з Путіним неможливо домовитися. Також неможливо домовлятись з одними терористами проти інших. Це не політика ХХІ сторіччя. Чим швидше це усвідомлять в Брюсселі і Вашингтоні тим краще. Адже небезпека гібридної війни в тому, і Крим це показав, що сьогодні все ще ніби під контролем, якісь окремі розрізнені проблеми не змушують давати відсіч, можна ще почекати, пошукати діалог і політичне вирішення, а на завтра діяти вже пізно.

Сергій Джердж, голова Громадської Ліги Україна-НАТО

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №103/2017

Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік

З метою забезпечення виконання пріоритетних завдань співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору, на виконання рішень, прийнятих під час засідання Комісії Україна – НАТО на рівні глав держав та урядів (9 липня 2016 року, м.Варшава, Республіка Польща), а також відповідно до пунктів 1, 3 і 17 частини першої статті 106 Конституції України постановляю:

1. Затвердити Річну національну програму під егідою Комісії  Україна – НАТО на 2017 рік (додається).

2. Державному комітету телебачення і радіомовлення України, Міністерству інформаційної політики, Міністерству закордонних справ України, Міністерству оборони України, іншим центральним органам виконавчої влади за участю інших державних органів, залучених до виконання Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік, органів місцевого самоврядування забезпечити регулярне інформування громадськості про хід та результати її виконання.

3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.


РІЧНА НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік - pdf

Додаток 1 ОСНОВНІ ЗАХОДИ у рамках РНП-2017 - pdf
Додаток 2 ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ЗАХОДІВ у рамках Комісії Україна-НАТО на 2017 рік - pdf


Президент України  П.ПОРОШЕНКО
8 квітня 2017 року

Нова Штаб-квартира НАТО та ймовірність зустрічі Порошенка з Трампом

Нова Штаб-квартира НАТО та ймовірність зустрічі Порошенка з Трампом на саміті в Брюсселі. Чи поїде Порошенко на саміт НАТО 25 травня для зустрічі з Трампом?

В найближчі тижні, в кінці травня та на початку червня 2017 року, відбудуться значні події за участі НАТО та безпосередньо в НАТО, що вплинуть на геополітичну та безпекову ситуацію в Європі.

5 червня 2017 року до НАТО приєднається Чорногорія. Всі формальності завершено. Іспанія стала останньою країною Альянсу, яка ратифікувала угоду про приєднання Чорногорії до НАТО 11 травня. Раніше Дональд Трамп підписав постанову про ратифікацію приєднання Чорногорії до НАТО. В квітні американський Сенат більшістю голосів підтримав розширення Альянсу. Саме Держсекретар США Рекс Тіллерсон закликав сенаторів якомога швидше провести ратифікацію договору про вступ Чорногорії до НАТО. Тіллерсон зазначав, що вступ Підгориці в Альянс посилить демократичні реформи, інтеграцію, безпеку і стабільність в Балканському регіоні. У Вашингтоні сподіваються, що приєднання Чорногорії надасть сигнал Росії про те, що США протистоять російським спробам поширювати свій вплив в Європі.

Варто звернути увагу на те, що Чорногорія ставши незалежною країною в 2006 році, відразу приєдналася до програми НАТО Партнерство заради миру. На той час Україна вже 12 років була учасником цієї програми з 1994 року. Проте на сьогодні Чорногорія фактично вже є 29-м членом НАТО, а Україна попри близькість до Альянсу в практичному плані, так і залишається партнером з невизначеним до кінця фактичним вступом до цієї поважної безпекової організації, хоча і маючи Індивідуальний партнерський план з НАТО. Можна по-різному оцінювати військовий потенціал Чорногорії, армія якої складається з 2000 осіб, але слід оцінити і факт безпекової консолідації на Балканах, які за висловами істориків завжди були пороховою бочкою Європи. Проте все змінюється, і сьогодні Сербія є членом програми Партнерство заради миру НАТО. Чорногорії від колишньої Югославії дісталось все морське Адріатичне узбережжя з Військово-Морськими Силами. Крім ВМС, Чорногорія має Сухопутні війська які складаються з однієї бригади, що включає гірський батальйон, а також Військово-повітряні сили, які мають на сьогодні 14 діючих вертольотів. Також слід додати, що військові витрати в Чорногорії становлять 1,65% ВВП країни.

25 травня 2017 року в Брюсселі відбудеться саміт НАТО. Брюссельський саміт НАТО 2017 — 28-а зустріч на найвищому рівні глав держав та голів урядів країн-учасниць Північноатлантичного Альянсу. Це буде перший саміт НАТО для новообраного Президента США Дональда Трампа, а також його перша закордонна поїздка. На саміті планується обговорення ряду важливих тем, серед яких — боротьба з тероризмом, збільшення оборонних витрат і справедливий розподіл їх між членами Альянсу, війна Росії проти України, а також відносини НАТО-Росія. Можливо Альянс також озвучить рішення щодо приєднання до військової коаліції проти терористичного угрупування «Ісламська держава».

Під час саміту відбудеться відкриття нової штаб-квартири НАТО. Вірніше сам саміт відбудеться вже в цій новій будівлі головного офісу НАТО. Проте це не єдина особливість цього саміту. Для України важливим є формування порядку денного саміту і включення до нього питань України в такому контексті, який би дав змогу президенту Петру Порошенку взяти в ньому участь. Якщо така можливість буде, і Порошенко відвідає Брюссель, то цілком можливою є зустріч Порошенка з Трампом на полях цього саміту в новій штаб-квартирі Альянсу. Для нас важливо, щоб зустріч Порошенка з Трампом відбулась раніше зустрічі Трампа з Путіним, адже в цьому є особливий символізм підтримки України. Саміт НАТО 25 травня у Брюсселі — єдина можливість для особистого знайомства Трампа з Порошенком до липня, коли відбудеться саміт «великої 20-ки» у Німеччині, де ймовірно зустріч Трампа з Путіним все ж відбудеться. Проте в будь-якому випадку є свої переваги і в зустрічі після путінської, таким чином можна розбити всі російські вигадки та маніпуляції та залишити Трампа зі своєю правдою, своїм баченням, хоча це й не легко в переговорному процесі. Найближчі дні і тижні прояснять для нас цю ситуацію.

Сергій Джердж,
кандидат політичних наук, голова Громадської Ліги Україна-НАТО

Нейтралітет та спів путінських снігурів

Проросійські агенти впливу – так-звані «путінські снігурі» розпочали хоровий спів про позаблоковість та нейтралітет, який вони нав’язують нам для того, щоб Україна залишилась без будь-якої допомоги з боку інших держав та міжнародних організацій. Так легше Росії продовжувати війну проти України та здійснювати окупацію ізольованої країни.

Не виняток в цьому і висловлювання колишнього спікера Мороза, а також і інших діячів таких як Мураєв, Чалий, Балицький, що для нас позаблоковість найкраще, це принесе мир, і такий статус може нам надати Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй.

Очевидним є те, що на сьогодні нейтральний статус як такий не працює. Власне Росія розпочала свою війну проти України в період, коли ми були позаблоковою державою. Я впевнений, що наше таке безпекове сирітство розпалило апетит Росії і прискорило початок війни.

Те, що нейтралітет не діє, можна прослідкувати і на історії ІІ Світової війни. Під час якої нацисти окупували Бельгію, Нідерланди, Данію, Норвегію, комуністи розпочали війну проти Фінляндії, а пізніше окупували нейтральні балтійські країни – Естонію, Латвію, Литву. А Швеція та Швейцарія змінили політику на догоду Рейху.

Ті умовно нейтральні країни, які постали в період холодної війни, вже не є нейтральними на сьогодні. Зокрема Фінляндія, Швеція та Австрія є членами Європейського Союзу. Якщо Європейський Союз має спільну зовнішню політику та спільну політику безпеки, то чи є ці країни нейтральними? Якщо Швейцарія є партнером НАТО, бере участь у миротворчих місіях, місіях ЄС та ООН, то чи є це чистий нейтралітет?

Путін і проросійські агенти впливу, які є в Україні, хочуть, щоб ми були позаблоковими, нейтральними, без допомоги, без гарантій та будь-яких зв’язків, які посилювали б нашу безпеку. Так простіше здійснювати агресію.

Нам говорить про те, що такий нейтралітет може забезпечити для нас Рада Безпеки ООН. Це не лише дурниця, це цинічна провокація. РБ ООН сьогодні не може прийняти будь-якого рішення на підтримку України – ні засудити агресію, ні спрямувати миротворчу місію на Донбас, ні створити міжнародний трибунал по розслідуванню збиття малайзійського лайнера рейсу МН17, а все через право вето у РФ, користуючись яким, Росія блокує всі рішення.

Припустимо, що Росія погодилась і РБ ООН надала якісь гарантії для України, а через місяць та ж Росія розпочинає нову війну і наступ на українську територію. Чи має РБ ООН якісь важелі проти цього? Ні. Росія знову блокуватиме будь-які рішення в Раді Безпеки ООН. Тому це ніякий не захист, це навіть не профанація, а усвідомлена маніпуляція громадською думкою для ослаблення позицій держави.

Чи може бути впевненість, що РФ порушивши наш суверенітет в часи позаблоковості, розтоптавши як Будапештський меморандум, так і договори про дружбу, взаємне визнання кордонів та багато інших, не зробить це знову? Впевненість є якраз в зворотному.

Який механізм захисту України? Захист повинен бути реальний, справжній. Та практична співпраця з НАТО яка є, той діалог який ми ведемо з Альянсом є запорукою посилення національної безпеки. Членство в НАТО є питанням майбутнього, а сьогодні, власне опираючись на нашу мету набуття членства в Альянсі, ми звертаємось до наших партнерів з питаннями допомоги нашій країні в час теперішній. І ця допомога суттєва.

З початку російсько-української війни ми отримали від США більше $760 млн на безпекові та оборонні програми, а по курсу це біля 20 млрд гривень. Чи зайві ці кошти для армії під час війни? Спільні маневри, навчання, інструктори, трастові фонди, політична, матеріально-технічна підтримка, зустрічі, візити, військова медицина - все це посилення національної безпеки держави. Без діалогу з НАТО, в нас було б значно більше вбитих та поранених на війні, і Росія просунулась би набагато більше вглиб країни.

Тому, щоб нам не співали «путінські снігурі» про нейтралітет, нам необхідно посилювати взаємодію з іншими країнами, групами країн, міжнародними організаціями, з НАТО, ЄС та іншими інституціями, набувати членства в них з тим, щоб ми не залишались один на один з ворогом. Тоді і перемога буде за нами, адже правда та міжнародна спільнота на нашому боці.

Майно яке є нічийне, тобто нейтральне, саме по собі є спокусою щоб його прихопити і забрати. А коли це майно належить до якогось господарства, то тоді забрати та вкрасти його вже складніше, бо є якесь право, є відповідальність за злочин, включаються питання совісті тощо.

Тому і для України бути в безпековій системі значно краще і ефективніше, ніж бути поза дієвими інститутами безпеки.

Сергій Джердж,
кандидат політичних наук,
голова Громадської Ліги Україна-НАТО

Лист родичів в’язнів Кремля та активістів до лідерів ЄС і НАТО

Президенту Європейської Ради
пану Дональду Туску

Голові Європейського Парламенту
пану Антоніо Таяні

Голові Європейської Комісії
пану Жану-Клоду Юнкеру

Верховному представнику ЄС з питань
закордонних справ і політики безпеки
пані Федериці Могеріні

Генеральному Секретареві НАТО
пану Йєнсу Столтенбергу

Президенту Парламентської Асамблеї НАТО
пану Паоло Аллі

 

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Ваші Високоповажності,

Ми, родичі політичних бранців Кремля, колеги, експерти, громадські активісти та правозахисники, високо цінуючи позицію ЄС та НАТО в протидії агресивній політиці Росії на міжнародній арені, звертаємось до Вас.

Виповнюється річниця прийняття Глобальної стратегії ЄС із зовнішньої і безпекової політики, ухваленої Європейською Радою 28 червня 2016 року. У своєму стратегічному документі ЄС зафіксував невизнання незаконної анексії Криму Росією і виступив «за дотримання прав людини через діалог і підтримку, навіть в найскладніших випадках».

Такими випадками є порушення прав людини на окупованих Росією українських територіях, незаконні арешти, утримання під вартою та тортури громадян України, що виступають проти російської окупації.

Заява за результатами Саміту НАТО у Варшаві 8-9 липня 2016 року містить тезу про те, що «Росія несе повну відповідальність за серйозне погіршення ситуації з правами людини на Кримському півострові». Європейський Парламент у своїй Резолюції від 16 березня 2017 року відзначив відповідальність окупаційної влади за політичні переслідування, незаконні арешти, тортури кримськотатарських та українських активістів, за порушення свободи слова та преси у Криму.

Високо цінуючи такі підходи ЄС та НАТО, ми закликаємо Вас не просто продовжити політику санкцій проти РФ за її дії на окупованих територіях України і, зокрема, в Криму, а посилити режим санкцій, про можливість чого йдеться у Комюніке G7 за результатами травневого 2017 року саміту G7 в Таорміні. На наш погляд, необхідно, щоб правильні слова з документів ЄС та НАТО трансформувались в конкретні дії. Як показують минулі роки, просто слова для Кремля недієві, він продовжує розкручувати маховик репресій, продовжує ігнорувати вимоги міжнародних організацій, будучи переконаним, що ніяких дій з боку Заходу не буде, усе обмежиться лише словесною риторикою. На жаль, численні висловлювання західних політиків про вирішення усіх проблем виключно в рамках діалогу з Росією, про доцільність перегляду/пом’якшення/відміни режиму санкцій є неправильним месиджем для Кремля, оскільки там сприймають це виключно як прояв слабкості ЄС та НАТО.

Ми, родичі, колеги, правозахисники політичних бранців Кремля, репресованих російським режимом, закликаємо Вас до виведення «на перший план прав людини», як це зазначено в Глобальній стратегії ЄС. Тому необхідно введення в подальшому як персональних обмежувальних заходів проти керівництва Росії, відповідального за кричущі порушення прав людини, так і санкцій секторального характеру.

ЄС має у своєму розпорядженні потужну невійськову силу, яку він ще не задіяв. Ми закликаємо вас використати свою м’яку силу задля примусу агресора до миру, звільнення політичних бранців на окупованих територіях України. На наш погляд, режим санкцій має включати:

– заморожування у західних фінансових установах персональних активів кремлівської клептократії, включно з членами родини і «колом друзів» В. Путіна;
– поступове заміщення імпорту до ЄС російської нафти, нафтопродуктів, газу та вугілля неросійськими;
– відмову ЄС та країн-членів від російських проектів безтранзитних газотранспортних систем на зразок проекту «Північний потік-2».

Ніщо не коштує так дорого як життя і свобода. Росія має відчути це. Сподіваємося, що права і свободи людини усе ще є цінностями для західного політикуму та переважають підхід «бізнес, як зазвичай». Едмунд Бьорк писав: «Усе, що потрібно для тріумфу зла – щоб добрі люди нічого не робили». Для нас, українців, чиї родини обпекло полум’я російської агресії, НАТО та ЄС лишаються останніми цитаделями в боротьбі проти Мордору сучасності – репресивного російського режиму.

З повагою,

від імені Об’єднання родичів політичних бранців Кремля
Ігор Котелянець,

Кримська правозахисна група
Ольга Скрипник, голова правління

від імені кримськотатарського народу
Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу

Центр громадянських свобод
Олександра Матвійчук, голова правління

Медійна ініціатива за права людини
Марія Томак, координатор

Інститут світової політики
Альона Гетьманчук, директор

Інститут демократії ім. Пилипа Орлика
Наталя Беліцер, експерт

Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»
Михайло Гончар, президент Центру

Український незалежний центр політичних досліджень
Юлія Тищенко, керівник програм

Громадська Ліга «Україна – НАТО»
Сергій Джердж, Голова

«ЄвроМайдан Прес»
Аля Шандра, керуючий редактор

Журнал «Чорноморська безпека»
Павло Лакійчук, заступник головного редактора

Тренінг для державних службовців та представників сектору безпеки у Тернополі.

28 вересня 2017 року у місті Тернополі відбувся тренінг для державних службовців та представників сектору безпеки. В основному заході взяли участь державні службовці обласних та міських виконавчих органів влади, дотичних до процесів євроатлантичної інтеграції, а також працівники районних державних адміністрацій Тернопілля. Відбулась прес-конференція для журналістів та участь спікерів у телевізійній програмі. Основна тематика, яку обговорювали учасники та професійна група експертів з Києва, це - стратегічне співробітництво України з НАТО – дорожня карта реформ в Україні.

Також в рамках візиту до Тернополя відбулась зустріч експертів з безпекових питань з головою Тернопільської обласної державної адміністрації Степаном БАРНОЮ. У зустрічі взяли участь Сергій ДЖЕРДЖ – голова Громадської Ліги Україна-НАТО; Світлана РОТАЄНКО – Центр інформації та документації НАТО в Україні; Віктор ТОПАЛЬСЬКИЙ – к.і.н., начальник науково-дослідної лабораторії Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних сил України; Сергій ВЕРБИЦЬКИЙ – полковник, заступник начальника Управління співробітництва з НАТО, завідуючий відділом оборонного-військового співробітництва з НАТО Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату КМУ; Олександр МАКОБРІЙ – міжнародний департамент, Державний комітет телебачення та радіомовлення України; Олег БІЛОУС – к.п.н., директор Наукового інформаційно-аналітичного Центру НАТО Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ). Домовились про співпрацю на міжрегіональному рівні в контексті євроатлантичної інтеграції України.

Голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан БАРНА під час зустрічі зазначив: «Вступ до НАТО був, є і буде пріоритетним. Зважаючи на ситуацію, що зараз відбувається на Сході держави, альтернативи цьому немає.  Ми готові долучатися до підтримки інформаційної кампанії всіх аспектів членства України в НАТО, а також ролі Альянсу в підтриманні безпеки й стабільності у Європі. Більше того, можемо стати свого роду майданчиком для популяризації серед населення області інформації про вступ до НАТО. У той же час ми маємо чимало цікавих ініціатив, серед яких розміщення на тернопільському летовищі бази НАТО».

Загалом НАТО це не лише військово-політичний блок, велику роль відіграють й проекти, реалізовані у гуманітарній сфері. «На Тернопільщині налічується понад 40 тисяч студентів, відтак ми зацікавлені у реалізації освітніх програм, проектів у медичній сфері, екології, а також безпеки людей», -  наголосив Степан Барна.

У свою чергу голова Громадської Ліги Україна-НАТО Сергій Джердж відзначив, що Тернопілля у Києві давно вважається П’ємонтом відродження української культури. «Тут, на Заході України спостерігається емоційне позитивне сприйняття європейських інтеграційних процесів. Та якщо закріпити його необхідними знаннями, тоді, володіючи переконливими фактами, жителі Тернопілля зможуть поширювати інформацію про необхідність вступу до НАТО серед населення всієї держави, їдучи у відрядження, до родичів, друзів тощо», -  зазначив Сергій Джердж.

В рамках тренінгу «Синергія громадських та урядових інституцій щодо інформування суспільства з питань євроатлантичної інтеграції», який проводився для представників Тернопільської ОДА, відбулись також і записи інтерв’ю на телевізійних каналах Тернополя.

http://www.oda.te.gov.ua/main/ua/news/detail/143612.htm
https://www.0352.ua/news/1812377
https://www.youtube.com/watch?v=E4aUKPb5kXM
http://tv4.te.ua/aktsenty-iz-sergiyem-dzherdzhem-pro-vstup-ukrayiny-do-nato/

Посмотрите вложенную галерею изображения онлайн в:
http://www.ua-nato.org.ua/index.php?option=com_content&view=frontpage&Itemid=203#sigProGalleriab5ff173290
joomlamodniyportal.ru

Молодіжний євроатлантичний безпековий форум, який відбудеться 12-14 листопада 2017 року у Луцьку

Шановний пан / пані,

Посольство Литви в Україні, яке наразі виконує функції контактного Посольства НАТО в Україні, та Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки запрошують студентів з Волинського, Львівського і Рівненського регіонів взяти участь у Молодіжному євроатлантичному безпековому форумі, який відбудеться 12-14 листопада 2017 року у Луцьку.

Ми будемо вдячні, якщо Ви розповсюдите цю інформацію серед студентів Вашого навчального закладу (розмістите її на Вашій інтернет-сторінці, на дошці об’яв закладу або розповісте під час лекцій).  У додатку для Вашої зручності надсилаємо  підготовлену нами інформацію для web-сторінки, программу і плакат. Всю інформацію щодо заходу Ви також можете знайти на інтернет-сторінці Посольства: http://ua.mfa.lt (http://ua.mfa.lt/ua/ua/news/zaproschumo-studentb-z-volins-jko-l-jbbs-jkorbnens-jko-ovlastej-do-uchast-b-molodzhnomu-broatlantichnomu-vezpekobomu-forum-).  Зауважте, будь ласка, що pеєстрація можлива до 20 жовтня 2017 року включно.
Партнери заходу: Представництво НАТО в Україні, Міністерство освіти і науки України, Міністерство молоді і спорту України.

Зазначаємо, що Посольство Литви сплачує витрати за харчування для всіх студентів, а також проїзд та проживання для студентів, які не проживають у Луцьку.

Якщо будуть питання, люб'язно прошу звертатись до координатора Форуму Третього секретаря Посольства Рути Рудінскайтє, тел.+38 044 281 6034, +38 067 516 2663, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .


1. Web-info.pdf
2. EYSF_Agenda_Short.pdf
3. Poster_UA.pdf


Чекаємо Ваших студентів на Форумі!

Коментар газеті "День"

Саміт НАТО, Трамп, інтрига

Микола Сірук, 22 березня, 2017

Газета, «День», №50, (2017)

Стаття за посиланням: https://day.kyiv.ua/uk/article/den-planety/samit-nato-tramp-intryga

Перше інтерв’ю українським ЗМІ нової директорки Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбори Маронкової

1 березня цього року посаду директора Центру інформації та документації НАТО в Україні (ЦІДНУ) обійняла словачка Барбора Маронкова. Вона з 2006 року працює в НАТО і добре обізнана з роботою громадської дипломатії і тим, як працюють неурядові організації. За традицією нова очільниця ЦІДНУ обрала газету «День», щоб дати перше інтерв’ю українським ЗМІ. Оскільки серед частини українців, щоправда, дедалі меншої, існує міф про НАТО як агресивний блок, то розмову з пані Маронковою ми розпочали з прохання кількома реченнями пояснити, чому Організація Північноатлантичного договору є актуальною сьогодні та яка мета її існування, а також що робить Відділ публічної дипломатії НАТО для поліпшення іміджу Альянсу у світі.

— Із моменту свого створення 1949 року НАТО було покликано гарантувати мир і безпеку своїх держав-членів і їхнє населення. Втім, НАТО також еволюціонувало і адаптувалося до новітніх викликів у галузі безпеки: на зразок наших операцій із врегулювання криз у 1990-х на західних Балканах, нашої місії в Афганістані, після терористичних нападів 11 вересня, операції з боротьби з піратством поблизу узбережжя Африканського Рогу, розбудови потенціалу в галузі кіберзахисту й енергетичної безпеки та багато іншого. Отже, НАТО довело свою здатність адаптуватися.

Після завершення холодної війни НАТО простягнуло руку дружби колишнім членам Варшавського договору, прагнучи розвивати партнерство, допомогти їм у здійсненні реформування оборонних і безпекових структур, а також запропонувати можливість вступу до Альянсу тим із них, що бажали набути членства і були готові докласти зусиль для досягнення критеріїв організації. Сьогодні до складу НАТО входять 28 держав-членів, невдовзі до Альянсу приєднається 29-й член, Чорногорія. Наша мережа партнерських відносин охоплює весь світ. До того ж НАТО розвиває тісні робочі відносини з багатьма міжнародними та регіональними організаціями — таким, як ЄС, ООН, ОБСЄ, Африканський Союз тощо.

Управління громадської дипломатії НАТО запроваджує програми, які покликані охопити мільйони громадян як в країнах-членах, так і в державах-партнерах, маючи на меті надати інформацію про НАТО і її політику, місії й операції. У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі здійснюється надзвичайно активна програма візитів. До того ж ми організовуємо прес-тури для журналістів до штаб-квартири Альянсу і надаємо представникам ЗМІ змогу взяти участь у військових навчаннях і спостерігати за військовими операціями під проводом НАТО. Ми виділяємо гранти громадським організаціям у понад 40 різних країнах, щоб сприяти обговоренню тематики НАТО із залученням фахівців, науковців і молоді. Проводимо конференції, літні школи НАТО тощо. Ми також активно діємо в інтернеті й у соціальних мережах.

Усі ці заходи спрямовані на те, щоб підвищити доступ до інформації і обізнаність з НАТО і нашою діяльністю.

— Дуже добре, що нещодавно президент США Дональд Трамп заявив про підтримку НАТО. А, як ми пам’ятаємо, в ході своєї виборчої кампанії він говорив, що НАТО є застарілим. Як ви вважаєте, що змінило його думку про Альянс, готовність європейських союзників збільшити видатки на оборону, як цього вимагав Трамп?

— США неухильно віддані НАТО. Президент Трамп неодноразово підкреслював це у своїх розмовах з Генсекретарем НАТО Столтенбергом, що підтвердили також міністр оборони Меттіс, держсекретар Тіллерсон та інші американські високопосадовці. Ми бачимо цю відданість не лише на словах, а й також в дії: вперше за багато років збільшується військова присутність США в Європі, й це становить потужний сигнал солідарності на підтримку європейських членів Альянсу.

Водночас США здавна заявляли про необхідність забезпечення справедливішого розподілу витрат усередині Альянсу, й це стало пріоритетним завданням генсека, відколи він обійняв посаду. 2016 року відбулися позитивні зрушення щодо оборонних видатків: після багатьох років скорочення вони збільшилися на 3,8% у реальному вираженні, тобто на 10 млрд доларів. Утім, багато ще належить зробити. Це стане вагомою темою для обговорення під час зустрічі лідерів Альянсу в Брюсселі в травні цього року.

— Які завдання ви поставили перед собою на посаді директора Центру інформації та документації НАТО в Україні?

— У травні Центр інформації та документації НАТО в Україні відзначить двадцяту річницю. Це вагома подія, яку ми відзначатимемо і яка має слугувати нагадуванням про величезну роботу, котру ми здійснили в Україні разом із нашими українськими партнерами — університетами, громадськими організаціями й асоціаціями, ЗМІ та офіційними установами. Цього року ми також святкуватимемо двадцятиріччя Особливого партнерства між Україною і НАТО. Отже, маємо намір звітувати громадськості про всю величезну практичну роботу, яку ми спільно здійснили за останні два десятиліття.

До того ж ми прагнемо й надалі сприяти Україні з такого важливого аспекту, як розбудова стратегічних комунікацій. Ми надаватимемо консультативну допомогу і забезпечуватимемо підготовку фахівців, щоб підвищити спроможність України у галузі кризових комунікацій, громадської дипломатії, а також з інших важливих аспектів комунікацій.

— Пані Маронкова, ви працювали гідом у Греції, були засновником Центру Європейських та Північноатлантичних справ, координатором-менеджером у авіалініях SkyEurope. Але більш ніж 10 років тому ви вирішили працювати в НАТО. Що мотивувало вас обрати кар’єру в цій військово-політичній організації?

— Молодь часто прагне різноманітного досвіду і хоче випробувати себе в різних професіях. Мені пощастило мати досвід як у приватному, так і неурядовому секторах Але моєю мрією завжди було працювати в міжнародній організації, і оскільки моя громадська організація активно опікувалася підвищенням обізнаності населення з НАТО у Словаччині, логічним продовженням моєї кар’єри став переїзд до Брюсселя. Я була першою громадянкою Словаччини, яка здобула посаду в Міжнародному секретаріаті штаб-квартири НАТО. Я дуже цим пишаюся!

— Можете поділитися досвідом пропагування вступу Словаччини в НАТО і ЄС? Що тоді допомогло словакам змінити думку й віддати перевагу членству в НАТО і ЄС після того, як ваша країна у часи правління Мечіара називалась «хворою людиною Європи»? І які із застосованих методів, використаних у той час, можуть буди використані в Україні для збільшення підтримки членства в НАТО?

— Здобувши досвід у Словаччині, я згодом працювала з Албанією, Хорватією і останнім часом — Чорногорією, намагаючись допомогти урядам цих країн забезпечити громадську підтримку щодо вступу до НАТО. Ґрунтуючись на моєму досвіді, зрозуміла, що кожна країна є унікальною і не існує «стандартних» рішень.

Словаччина пройшла свій шлях. Після 1998 року ми пережили період бурхливих змін, коли було сформовано новий уряд, і наша країна повним ходом прямувала до вступу до НАТО і ЄС, запроваджуючи реформи, необхідні для того, щоб досягти критеріїв членства в обох організаціях. Це було динамічне десятиліття, протягом якого всі урядові установи, громадськість, ЗМІ — всі разом, в унісон, докладали зусиль для того, щоб досягти цих цілей.

І попри те, що деякі викривлені стереотипи щодо НАТО все ще були поширені серед наших громадян, а саме: «НАТО — це залишок холодної війни», «НАТО — це військова організація, в якій керують Сполучені Штати», «через вступ до НАТО країна втрачає контроль над своїми збройними силами» тощо, громадяни загалом були переконані в тому, що слід рухатися вперед і приєднатися до двох найпрестижніших міжнародних організацій на нашому континенті. І це сприяло подоланню багатьох міфів про НАТО.

За матеріалами: http://m.day.kyiv.ua/uk/article/den-planety/ne-isnuye-standartnyh-rishen

 

 

ОСТАННІ СТАТТІ